Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4 про стягнення штрафу та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків,-

У вересні 2012 року управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 401,28 грн., що складається з штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що відповідач зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим.

26.06.2012 р. позивачем прийнято рішення № 79 про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Відповідно до даного рішення на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано до відповідача санкції у сумі 401,28 грн. за період з 06.01.2009 р. по 22.08.2011 р. та надано строк для їх сплати впродовж 10 днів з дня одержання рішення (а.с. 7,8).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач при застосуванні фінансових санкцій до відповідача та нарахуванні пені виніс рішення № 79 на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення суми.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується, оскільки відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 6 цього пункту передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином після набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011 р.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій виникла до 01.01.2011 р., тобто в період дії пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та продовжувалась до 22.08.2011 р., органи Пенсійного фонду мають право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Поряд з тим, відповідно до частини 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Оскільки рішення про нарахування пені та штрафу є виконавчим документом, який підлягає виконанню державною виконавчою службою, при його наявності повторне звернення до суду про їх стягнення не допускається, так як є рішення з цього ж питання суб'єкта владних повноважень, ухвалене в межах повноважень, наданих йому законом.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.10.2013 р. (справа № 21-359а13).

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, враховуючи, що неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права не привело до неправильного вирішення справи, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .