6-2965ск13 Про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг - 27.02.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Антей-Універсал», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року,

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулось до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Антей Універсал», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Антей-Універсал» (далі - ТОВ «Антей-Універсал») та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг.

Позивач посилався на те, що 21 липня 2009 року між ним та ЗАТ «Антей-Універсал» (лізингоодержувач) і ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір про фінансовий лізинг відповідно до якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» зобов'язалось передати у користування ЗАТ «Антей-Універсал» об'єкт лізингу - транспортний засіб Audi A4 1,8 TFSI, 2009 року виробництва, а ЗАТ «Антей-Універсал» зобов'язалось прийняти цей об'єкт і сплатити відповідно до договору авансовий платіж, що становить еквівалент 2207,40 дол. США, та платежі на загальну суму 70 951,75 дол. США. Позивач зазначав, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав об'єкт лізингу в користування ЗАТ «Антей-Універсал» 22 липня 2009 року. ЗАТ «Антей Універсал» порушив умови договору і не виконав свої зобов'язання за ним, частково не сплативши лізинговий платіж за березень місяць на суму 1689,15 грн, та прострочив платежі за квітень і травень місяці. У зв'язку з цим договір лізингу був з ініціативи лізингодавця припинений 25 травня 2010 року, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 1689,15 грн заборгованості за договором лізингу, 310 356,59 грн збитків, 991,90 грн штрафу, 555,91 грн пені, 584,84 грн компенсації інфляційних витрат, 210,92 грн -3% річних, 642,33 грн процентів за користування чужими коштами та 56 300,28 грн неустойки.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 квітня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ЗАТ «Антей Універсал» та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» основну суму заборгованості 1689,15 грн, збитків у розмірі 310 356,59 грн, штрафу 991,90 грн, пені 555,91 грн, компенсації інфляційних витрат у розмірі 584,84 грн, 3% річних у розмірі 210,92 грн, процентів за користування коштами 642,33 грн, неустойки 56 300,28 грн, а всього 371 331,92 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ТОВ «Антей Універсал» задоволено частково. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 квітня 2012 року в частині стягнення грошових коштів, пов'язаних із договором лізингу, та судових витрат з ОСОБА_3 скасовано. У задоволенні позову ТОВ «Порше Лізинг Україна» про стягнення з ОСОБА_3 вказаних коштів відмовлено. Рішення суду першої інтенції в частині стягнення на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» з ТОВ «Антей Універсал» 310 365,59 грн збитків, 991,90 грн штрафу, 642,33 грн процентів за користування чужими коштами, 56 300,28 грн неустойки скасовано та відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. Змінено рішення суду в частині стягнення з ТОВ «Антей Універсал» судових витрат та стягнуто з ТОВ «Антей Універсал» 214,60 грн судових витрат на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна». В частині стягнення з ТОВ «Антей Універсал» на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» 1689,15 грн заборгованості за договором, 555,91 грн пені, 584,84 грн інфляційних втрат, 210,92 грн 3% річних за користування чужими коштами - рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Порше Лізинг Україна», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що 21 липня 2009 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ЗАТ «Антей-Універсал», правонаступником якого є ТОВ «Антей-Універсал», укладено договір про фінансовий лізинг. Поручителем за виконання зобов'язань ЗАТ «Антей-Універсал» виступив ОСОБА_3

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався передати у користування ЗАТ «Антей-Універсал» автомобіль марки AUDI A4 TFSI, а лізингоодержувач - щомісячно виплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.

25 травня 2010 року з ініціативи лізингодавця договір був припинений через часткову несплату лізингоодержувачем чергового платежу за березень 2010 року на суму 1689,15 грн, прострочення таких платежів за квітень, травень того ж року на суми 9377,46 грн і 9383,38 грн відповідно.

30 липня 2010 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем ЗАТ «Антей-Універсал» на користь лізингодавця ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкта фінансового лізингу - автомобіля марки AUDI A4 1,8 вартістю 333 284,90 грн, що був переданий у користування на підставі договору про фінансовий лізинг, укладеного 21 липня 2009 року, через невиплачений лізинговий платіж строком до 20 травня 2010 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 06 серпня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого напису із встановленням боржнику - ЗАТ «Антей-Універсал» - строку для добровільного виконання до 11 серпня 2010 року.

Згідно з актом прийому-передачі від 11 серпня 2010 року представник ЗАТ «Антей Універсал» ОСОБА_4 добровільно передав представнику ТОВ «Порше Лізинг Україна» Мельнику О.В. вищевказаний автомобіль.

Виконавче провадження у справі згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 24 вересня 2010 року у зв'язку з поверненням транспортного засобу було закінчено.

27 жовтня 2010 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» (комітент) уклало договір комісії з ТОВ «Ауді центр Хмельницький» (комісіонер) згідно з яким комітент доручив комісіонеру на найбільш вигідних умовах для комітента продати вищезазначений автомобіль AUDI A4 за ціною не нижче 231 199,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами умови договору лізингу належним чином не виконані; про відмову позивача від договору лізингу та про повернення предмета лізингу відповідачі були належним чином повідомлені. Позивачу предмет лізингу повернуто 11 серпня 2010 року, відповідно перебіг позовної давності розпочався 11 серпня 2010 року, позов поданий 11 серпня 2011 року, тобто в межах строку позовної давності, а тому вимоги про стягнення неустойки у розмірі 56 300,28 грн. є правомірними. Також суд виходив з обґрунтованості вимог щодо стягнення збитків у сумі 310 356,59 грн, штрафу - 991,90 грн, пені - 555,91 грн, компенсації інфляційних витрат у розмірі 584,84 грн, 3% річних у розмірі 210,92 грн та процентів за користування коштами - 642,33 грн. Відповідач ОСОБА_3 є поручителем ЗАТ «Антей-Універсал», а тому повинен нести солідарну відповідальність з ЗАТ «Антей-Універсал».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів, пов'язаних із договором лізингу, та судових витрат з ОСОБА_3; стягнення на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» з ТОВ «Антей-Універсал» 310 365,59 грн збитків, 991,90 грн штрафу, 642,33 грн процентів за користування чужими коштами, 56 300,28 грн неустойки, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97 від 16 грудня 1997 року № 723/97 (далі - Закон № 723/97) передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'яку щодо повернення речі, наймодавець має прав вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачено частиною 2 статті 7 Закону № 723/97, а наслідки розірвання - визначено статтею 10 цього Закону, зокрема пунктами 5 і 6, якими передбачено право лізингодавця стягнути з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону або договору.

Згідно з п. 12.6 п. 12.6.1 договору про фінансовий лізинг від 21 липня 2009 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку припинити дію цього контракту в разі несплати одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, якщо строк невиконання такого перевищив тридцять календарних днів.

Відповідно до п. 12.7 договору, день, що вважатиметься датою припинення дії договору визначається ТОВ «Порше Лізинг Україна». Удень припинення лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про припинення дії договору.

У разі припинення дії договору, за змістом п. 12.9 договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок впродовж десяти робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт лізингу був добровільно повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю.

Врахувавши особливості щодо наслідків припинення договору фінансового лізингу, встановлених Законом № 723/97 (723/97-ВР) , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю не підлягає стягненню.

Частинами 1 і 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до поручителя апеляційний суд належним чином не з'ясував, чи повідомлявся ОСОБА_3 про неналежне виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання: 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

Пунктом 6.1. договору про фінансовий лізинг для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що є невід'ємною частиною цього контракту та інших положень контракту. Щомісячний лізинговий платіж включає в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу; проценти; комісії: покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом (включаючи, окрім іншого витрати на ремонт об'єкта лізингу, реєстраційні платежі та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом).

Згідно з п. 4.4 договору лізингоодержувач покриває всі витрати, понесені в результаті експлуатації об'єкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» щодо експлуатації та/або передачі об'єкта лізингу.

Пунктами п. п. 8.2. - 8.2.3. у випадку прострочення сплати платежів до лізингоодержувача застосовують наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна» (пункт 8.3.1 цього контакту): еквівалент 15 доларів США на першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу); компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту.

Відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) предметом лізингу є транспортний засіб Audi A4 1,8 TFSI, термін лізингу становить 60 місяців, вартість автомобіля еквівалентна 44 148 дол. США, авансовий платіж еквівалентний 2207,40 дол. США, обсяг фінансування еквівалентний 41 940,60 дол. США, щомісячні платежі повинні бути сплачені на підставі рахунку ТОВ «Порше Лізинг Україна» в гривнях (за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів дол. США, відповідно до пунктів 6.3 та 6.3.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу) банківським переказом на банківський рахунок ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, апеляційний суд виходив з того, що за межами дії договору шляхом його припинення з ініціативи позивача і вчиненням виконавчого напису нотаріуса, підстави для стягнення цих коштів відсутні.

Відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Під час розгляду справи судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, що за приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України та за умовами договору фінансового лізингу тягне за собою негативні правові наслідки для відповідача, зокрема, відшкодування збитків, проте відмова в задоволенні позовних вимог у частині стягнення збитків відбулася з огляду на недоведеність позивачем наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, водночас судами не враховані положення ч. 2 ст. 614 ЦК України щодо обов'язку відповідача у доведенні факту відсутності своєї вини у порушенні зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1.6. договору від 18 березня 2010 року позивач доручив ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право» бути його представником в правоохоронних органах, судах, органах державної виконавчої служби, інших державних та недержавних установах і організаціях.

Вирішуючи спір в частині стягнення витрат, понесених на оплату послуг ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право», пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору з повернення і вилученню об'єкта лізингу, апеляційний суд не врахував, що ПП «Інформаційна Агенція «Безпека і Право» надавалися послуги - забезпечення підготовки і супровід вчинення виконавчого напису, забезпечення і супровід відкриття виконавчого провадження, здійснення заходів щодо розшуку майна боржника, що є підтвердженням надання послуг пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору з повернення і вилученню об'єкта лізингу.