6-2131св13 Про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору - 27.02.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання недійсним кредитного договору за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2012 року,

У січні 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором «Автопакет», укладеним між банком і ОСОБА_3 7 березня 2008 року, відповідач отримав кредит у розмірі 40 276 доларів 48 центів США зі сплатою 13,3 % річних до 7 березня 2013 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав і станом на 20 серпня 2010 року утворилася заборгованість в розмірі 37 990 доларів 80 центів США, яку позивач просив стягнути на його користь, що еквівалентно 299 747 грн. 38 коп.

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом про визнання указаного кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що він суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» (1023-12) , оскільки кредит виданий не у національній валюті, а в іноземній валюті.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 23 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2012 року, позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» 70 030 грн. 26 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «Надра», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати указані судові рішення в частині вирішення первісного позову та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому у касаційному порядку не переглядається (ч. 2 ст. 335 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи первісний позов ПАТ КБ «Надра» і стягуючи на його користь заборгованість з позичальника - ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не виконав свої зобов'язання, допустив заборгованість по кредиту, яка підлягає стягненню. При цьому суд зменшив суму заборгованості на 185 291 грн. 10 коп., які стягнуті рішенням суду зі страхової компанії «Галактика» на користь банка, як вигодонабувача, а факт неплатоспроможності страховика не має значення.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що за кредитним договором «Автопакет», укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 7 березня 2008 року, останній отримав кредит у розмірі 40 276 доларів 48 центів США зі сплатою 13,3 % річних до 7 березня 2013 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав і станом на 20 серпня 2010 року утворилася заборгованість в розмірі 37 990 доларів 80 центів США.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, відповідно до зазначених норм права, ОСОБА_3 повинен повернути банку кредитну заборгованість.

Судом також установлено, що між ОСОБА_3 і страховою компанією

«Галактика» (далі - СК «Галактика») 7 березня 2008 року укладено договір страхування, а п. 3.2 цього договору передбачено, що єдиним вигодонабувачем за цим договором, якому належить право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми, є ПАТ КБ «Надра».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладенні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначити фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання відшкодування.

Обгунтовуючи заперечення проти первісного позову, ОСОБА_3 посилався на те, що у зв'язку з настанням страхового випадку, він звертався до суду з позовом до страхової компанії з вимогами про стягнення страхового відшкодування на користь банку і рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто з СК «Галактика» на користь ПАТ КБ «Надра» 185 291 грн. 10 коп., яку просив зарахувати у рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Заперечуючи проти таких доводів, ПАТ КБ «Надра» посилався на те, що він не давав згоди на стягнення страхового відшкодування як вигодонабувач, вимог до суду не заявляв і ніякого страхового відшкодування за указаним договором страхування він не отримував, оскільки страховик є неплатоспроможнім.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України суди належним чином не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, Зокрема, суди не встановили, чи виконано рішення суду про стягнення страхового відшкодування на користь банку та в якій частині, чи відкрито виконавче провадження, а якщо рішення суду не виконане, то за яких причин. Встановлення цих фактів має юридичне значення, оскільки умови кредитного договору між сторонами не передбачають зменшення кредитної заборгованості на суму страхового відшкодування як вигодонабувачу у разі, якщо ці кошти банком реально не отримані.

При цьому важливим є положення ст. ст. 526, 599 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватись належним чином і зобов'язання припиняється лише тоді, коли воно належним чином виконано.

За таких обставин судові рішення в частині вирішення первісного позову не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2012 року в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.