Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Пасічник С.С., Швець В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Херсон", третя особа управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, -

У лютому 2009 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона (правонаступником якого є управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні) звернулося до суду з позовом про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 500 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 р. позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р. скасовано рішення суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні позову.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 24.09.2007 р. ТОВ "Автомир-Херсон" та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу легкового автомобіля марки "Mitsubishi Outlander".

При здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 25.09.2007 р. сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від вартості легкового автомобіля, в сумі 3 750 грн.

23.01.2009 р. управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона складено акт № 1 перевірки своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування операцій при відчуженні легкових автомобілів. Встановлено, що за даними реєстраційної справи платника сума перерахованого збору через відділення банку складає 3 750 грн., а фактично на рахунок казначейства від ОСОБА_2 25.09.2007 р. надійшли кошти від сплати збору з операцій купівлі легкового автомобіля в сумі 250 грн., а тому сума недоотриманого збору складає 3 500 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальною особою за недоплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації ОСОБА_2 легкового автомобіля є продавець цього автомобіля, тобто відповідач. Докази виконання відповідачем свого обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 750 грн. відсутні, а також оскільки цей збір фактично був сплачений частково в сумі 250 грн., то суму недоплати збору в розмірі 3 500 грн. слід стягнути з відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування виконаний ОСОБА_2 у повному обсязі, а ненадходження коштів у розмірі, зазначеному у платіжному дорученні, у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою зобов'язань по перерахуванню коштів на рахунок одержувача платежу, не може бути підставою для повторного стягнення спірної суми.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, за правилами пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ "Автомир-Херсон" при відчуженні легкового автомобіля обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування виконано не було, квитанція про внесення ОСОБА_2 коштів в сумі 3 500 грн. в банківську установу в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не може свідчити про виконання ТОВ "Автомир-Херсон" такого обов'язку, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р. у даній справі скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .