Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Агротранс" до ОСОБА_3, Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, третя особа - відділ Держземагенства у Кривоозерському районі Миколаївської області, про визнання частково недійсними рішень селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційними скаргами Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області та ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_4, на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 5 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2014 року,

У серпні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Агротранс", правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Агротранс" (далі - ТДВ "Агротранс"), звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області (далі - Кривоозерська селищна рада) від 15 жовтня 1999 року товариству було передано в постійне користування земельну ділянку площею 3,048 га для розміщення виробничої бази та земельну ділянку площею 0,865 га для розміщення промислового ринку; було видано державний акт на право постійного користування землею від 5 листопада 1999 року. 8 вересня 2004 року товариство звернулось з заявою до селищної ради, де просило у зв'язку з продажем приміщення ОСОБА_5, розташованого на території підприємства, закріпити за нею ділянку, на якій розташоване це приміщення. На підставі такої заяви Кривоозерська селищна рада припинила право користування земельною ділянкою товариства біля АДРЕСА_1 у зв'язку з продажем приміщення. При цьому жодного акту про прийом-передачу земельної ділянки не складалось і земельна ділянка не передавалась. Рішенням Кривоозерської селищної ради від 25 листопада 2004 року рішення селищної ради від 28 вересня 2004 року про припинення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 скасовано п. 42 рішення від 28 вересня 2004 року № 5 "Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 для обслуговування приміщення" у зв'язку з неналежним оформленням документів. У 2009 році товариство вирішило територію товариства загородити і тоді відповідачі стали цьому перешкоджати шляхом вивантаження на частині земельної ділянки бетонних плит. У подальшому товариство дізналось, що рішенням ради від 1 червня 2007 року № 12 ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для комерційного використання. Згідно договору оренди від 26 жовтня 2009 року Кривоозерська селищна рада передала земельну ділянку по АДРЕСА_1 у користування ОСОБА_3 на 49 років. Вважаючи, що рішеннями ради порушено його право як землекористувача, просив визнати частково недійсним рішення Кривоозерської селищної ради від 1 червня 2007 року та від 29 вересня 2009 року № 14, визнати договір оренди землі недійсним та покласти обов'язок на ОСОБА_3 не вчиняти йому перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 5 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2014 року, позов ТДВ "Агротранс" задоволено частково.

Визнано частково недійсним рішення Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області від 1 червня 2007 року № 12 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та скасовано пункти 3, підпункти 3.1, 3.2 щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3

Визнано частково недійсним рішення Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області від 29 вересня 2009 року № 14 "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки" та скасовано пункти 1, підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3

Визнано недійсним договір оренди землі від 26 жовтня 2009 року, що укладено між Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області та ОСОБА_3, який зареєстрований Кривоозерським реєстраційним відділом Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 2 листопада 2009 року за № 040947700012.

У задоволенні решти позовних вимог ТДВ "Агротранс" відмовлено.

У касаційних скаргах посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, Кривоозерська селищна рада Кривоозерського району Миколаївської області та ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, просять скасувати вказані судові рішення в частині, якою задоволено позов ТДВ "Агротранс" та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок порушення Кривоозерською селищною радою встановленого законом порядку припинення права користування земельною ділянкою та допущених порушень процедури виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_3, відбулося порушення земельних прав ТДВ "Агротранс".

Апеляційний суд погодився з такими висновками та вважав, що необхідною умовою припинення права користування відповідною земельною ділянкою є не лише відмова землекористувача, а й обов'язкова реєстрація вказаної ділянки та необхідних відомостей про неї, чого зроблено не було.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що на підставі рішення Кривоозерської селищної ради від 15 жовтня 1999 року ВАТ "Агротранс", правонаступником якого є ТДВ "Агротранс", було передано в постійне користування земельну ділянку площею 3,048 га для розміщення виробничої бази та земельну ділянку площею 0,865 га для розміщення промислового ринку; видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та встановлені зовнішні межі землекористування.

8 вересня 2004 року голова правління ВАТ "Агротранс" Толкачов С.М. звернувся з письмовою заявою до Кривоозерської селищної ради, в якій просив про зняття з підприємства частини земельної ділянки та закріплення за ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,03 га, на якій знаходиться приміщення, розташованого на території підприємства, у зв'язку з його продажем.

На підставі вказаної заяви п. 18 рішення Кривоозерської селищної ради від 28 вересня 2004 року № 4 припинено право користування ВАТ "Агротранс" земельною ділянкою 0,03 га біля АДРЕСА_1 у зв'язку з припиненням права користування земельною ділянкою 0,03 га біля АДРЕСА_1, ВАТ "Агротранс" у зв'язку з продажем приміщення.

Рішенням Кривоозерської селищної ради від 25 листопада 2004 року № 6 відмінено п. 18 рішення Кривоозерської селищної ради № 4 від 28 вересня 2004 року.

19 квітня 2005 року голова правління ВАТ "Агротранс" вдруге звернувся до Кривоозерської селищної ради із заявою про зняття з товариства земельної ділянки 0,035 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Кривоозерської селищної ради від 28 квітня 2005 року припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,035 га ВАТ "Агротранс".

Будь-яких змін щодо розділу, виділення частини спірної земельної ділянки, що використовується ВАТ "Агротранс", до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не було.

26 лютого 2007 року до Кривоозерської селищної ради звернулась ОСОБА_3 із письмовою заявою про надання вказаної вище спірної земельної ділянки в оренду строком на 49 років з послідуючим викупом під будівництво магазину.

Рішенням Кривоозерської селищної ради від 1 червня 2007 року № 12 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для комерційного використання під розміщення магазину площею 0,035 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в оренду строком на 49 років з послідуючим викупом за рахунок земель фонду Кривоозерської селищної ради, зобов'язано ОСОБА_3 замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної земельної ділянки, яки подати для розгляду та затвердження в установленому порядку.

25 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до Кривоозерської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 347 кв. м для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (розміщення магазину).

Рішенням Кривоозерської селищної ради від 29 вересня 2009 року № 14 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений ПП "Меридіан" та надано в оренду строком на 49 років з подальшим викупом ОСОБА_3 за рахунок земель комерційної діяльності земельну ділянку площею 347 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Вирішуючи спір, апеляційний суд вважав, що припинення права користування на частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТДВ "Агротранс" відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 15 листопада 1999 року у законний спосіб не відбулось та не було завершене, оскільки селищною радою не повідомлено орган державної реєстрації за місцем знаходження земельної ділянки для внесення в державний реєстр земель відомостей про припинення права постійного користування земельної ділянкою, що є її обов'язком.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 142 цього Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Однак у порушення ст. ст. 214, 303, 315 ЦПК України апеляційний суд не звернув увагу на те, що дані норми не встановлюють конкретного обов'язку повідомлення; не встановлюють у який саме спосіб має бути зроблено це повідомлення; не визначає, який саме орган державної реєстрації слід повідомити.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин процедура припинення права користування земельною ділянкою не була чітко врегульована законодавством, а також у вказаних нормах закону не зазначено про обов'язковість внесення відповідно запису до державного реєстру земель та покладення такого обов'язку на власника землі та внесення відповідних змін до Державного акту на право користування земельною ділянкою.

Крім того, суд не дав оцінки тому, чи є достатнім вважати, що такі дії органу влади дають підстави для позбавлення права землекористувача, який є добросовісним.

Таким чином, Кривоозерська селищна рада, прийнявши відмову ТДВ "Агротранс" від права користування земельною ділянкою, ухвалила рішення про припинення такого права та в подальшому своїми рішенням затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь третьої особи, діяла, за твердженням відповідачів, в межах компетенції та відповідно до чинного законодавства.

Ураховуючи наведене, висновки судів щодо незаконності припинення права користування земельною ділянкою ТДВ "Агротранс" та відповідно визнання відповідних рішень Кривоозерської селищної ради частково недійсними є передчасними.

Оскільки вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 29 вересня 2009 року, укладений між Кривоозерською селищною радою та ОСОБА_3 недійсним, є похідними від основної вимоги про скасування оскаржуваних рішень селищної ради, то передчасним є і висновок судів про недійсність договору оренди. Разом із тим, при вирішенні цієї позовної вимоги слід перевірити, чи має право позивач, не будучи стороною договору, вимагати визнання договору оренди недійсним.

Таким чином, суд в порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України не врахував наведене, не встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов передчасного висновку про незаконність припинення за ТДВ "Агротранс" права користування земельною ділянкою.

На вказані порушення посилалася у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3, проте апеляційний суд не надав цим доводам належної правової оцінки та залишив в силі це рішення.

За таких обставин ухвалені у справі судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційні скарги Кривоозерської селищної ради Миколаївської області та ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.