Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Касьяна О.П.,

суддів: Коротуна В.М., Гримич М.К., Фаловської І.М., Висоцької В.С.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», про стягнення заборгованості за договором лізингу,

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ласка Лізинг» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 4 липня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Ласка Лізинг» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ласка Лізинг» заборгованість у розмірі 2267522 грн. 92 коп. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення апеляційного суду м. Києва від 4 липня 2012 року скасовано, залишено в силі рішення суду першої інстанції.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» посилаються на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 554, ч. 4 ст. 559 та ст.ст. 526, 625 ЦК України.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2012 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- постанову Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом про стягнення заборгованості;

- постанову Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію;

Зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року, від 21 березня 2012 року, від 8 лютого 2012 року, постанови Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2010 року та постанови Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2010 року вбачається, що вони постановлені у судовій справі, правовідносини в яких не є подібними тим, які виникли у даній цивільній справі, отже доводи заяви не містять ознак, які згідно вимог ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.

Також на підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви:

- Постанову Верховного Суду України від 21 травня 2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором;

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V (697-16) .

Отже, постанова Верховного Суду України від 21 травня 2012 року, не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на неї не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, то у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», про стягнення заборгованості за договором лізингу, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.