Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матвєєвої О.А.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Леванчука А.О.,

Мазур Л.М., Юровської Г.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства з утримання житлового господарства Святошинського району м. Києва, публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа - комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», про визнання дій незаконними, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсними актів та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом скасування заборгованості за опалення,

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року у відкритті касаційного провадження у вищевказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 15, 30 ЖК України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, він надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до п. 7 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.

Із доданої до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2011 року вбачається, що вказаною ухвалою справу передано на новий судовий розгляд, що свідчить про те, що спір у справі остаточно не вирішено й не застосовано норм матеріального права для вирішення спору по суті, а тому на зазначену ухвалу, виходячи з вищевказаного, не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.

Із урахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у допуску до провадження Верховного Суду України справи необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства з утримання житлового господарства Святошинського району м. Києва, публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа - комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», про визнання дій незаконними, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсними актів та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом скасування заборгованості за опалення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.