Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матвєєвої О.А.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мазур Л.М.,

Леванчука А.О., Юровської Г.В.,-

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з березня 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 На час реєстрації шлюбу він був власником квартири АДРЕСА_1. 20 серпня 2007 року він продав указану квартиру і цього ж дня за отримані від її продажу кошти за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2. Оскільки спірна квартира була придбана за його особисті кошти, а у договорі купівлі-продажу покупцем зазначена ОСОБА_4, позивач просив визнати указаний договір купівлі-продажу недійсним в частині зазначення у ньому покупцем ОСОБА_4 та на підставі ст. 57 СК України визнати вказану квартиру його особистою приватною власністю.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 20 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, недійсним в частині зазначення в ньому покупцем - ОСОБА_4 Визнано указану квартиру особистою приватною власністю ОСОБА_3 Зобов'язано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати реєстрацію указаної квартири на ім'я ОСОБА_3

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У лютому 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах. У поданій заяві також заявник ставить питання про поновлення строку на звернення до суду з відповідною заявою.

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявник долучив до заяви копії ухвали Верховного Суду України від 7 жовтня 2009 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2011 року, постановлені за результатом розгляду справ у подібних правовідносинах.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

З урахуванням викладеного не може бути переглядом у порядку п. 1 ст. 355 ЦПК України ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вона не свідчить про остаточне вирішення спору у даній справі.

За таких обставин у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 73, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Поновити ОСОБА_3 строк на звернення із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року.

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.