Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, заінтересована особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року,

У липні 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне (далі ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне) звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, посилаючись на те, що під час перевірки у ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне контрольно-ревізійним відділом у м. Рівне та Рівненському районі їм стало відомо про смерть ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з тим, що сім'я ОСОБА_3 не звернулася до відділення для закриття особової справи з документами, що підтверджують смерть померлої, якій проводились виплати, відшкодування заявником не було припинено.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року нараховування проводяться по день смерті включно.

Таким чином за період з 29 листопада 2002 року по 31 жовтня 2011 року виникла переплата виплат у сумі 7 632 грн. 61 коп. Після звернення заявника до ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне були повернуті кошти з рахунку ОСОБА_3 у сумі 7 159 грн. у межах наявного залишку.

Після чого, ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне звернулося до родичів померлої ОСОБА_3 з проханням повернути зайво отримані кошти у сумі 472 грн. 70 коп., але відповіді не отримало.

13 червня 2012 року заявник звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з проханням надати інформацію, яким чином та ким були отримані кошти у сумі 472 грн. 70 коп., проте банк відмовив у наданні такої інформації. У зв'язку з цим ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне просило розкрити банком вказану інформацію, що містить банківську таємницю.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2012 року у задоволенні заяви ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне просить скасувати вказане судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції, виходив з того, що заявником у порушення п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 288 ЦПК України не зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Постановляючи ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне безпідставно вказав її заінтересованою особою, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Даний висновок не ґрунтується на нормах процесуального права та матеріалах справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, розглядаються у порядку окремого провадження - непозовного цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

У частині першій ст. 289 ЦПК України зазначено, що справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника.

Суд апеляційної інстанції на вищевказані норми процесуального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про застосування до вказаних правовідносин п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Крім того, суд не взяв до уваги, що підставою для звернення ВВД Фонду ССНВ у м. Рівне до суду із заявою про розкриття банком інформації, про те яким чином та ким були отримані кошти у сумі 472 грн. 70 коп., стала саме та обставина, що ОСОБА_3 померла, однак перераховані на її рахунок кошти були отримані.

За таких обставит ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.