6-38577св12 Про зобов'язання повернути борг за договором позики - 20.02.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання повернути борг за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що наприкінці травня 2008 року ОСОБА_4, згідно наданої ним розписки, зобов'язався повернути позивачу борг, а саме 10 тонн соняшнику в заліковій вазі, 2 тони ячменю та 1 тонну пшениці після збирання врожаю 2008 року, незалежно від ціни продукції до 01 листопада 2008 року, проте своїх зобов'язань не виконав. Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 10 тонн соняшнику в заліковій вазі, у разі відсутності вартість насіння соняшнику у грошовому виразі в сумі 23913 грн., 2 тонни ячменю, у разі відсутності вартість насіння ячменю у грошовому виразі в сумі 1634,40 грн. 1 тонну пшениці, у разі відсутності вартість насіння пшениці у грошовому виразі в сумі 862,34 грн.

рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 тонн соняшнику у заліковій вазі, а у разі відсутності - вартість насіння соняшнику у грошовому виразі в сумі 23 913 грн., 2 тонни ячменю, у разі відсутності - вартість насіння ячменю у грошовому виразі в сумі 1 634,40 грн., 1 тонну пшениці, у разі відсутності - вартість насіння пшениці у грошовому виразі в сумі 862,34 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини позики, тому відповідно до ст. 1046 ЦК України з відповідача підлягають стягненню грошовий еквівалент вартості сільгосппродукції.

Проте, погодитися з такими висновками судів повністю не можна.

Судами встановлено, що згідно розписки ОСОБА_4 зобов'язався повернути ОСОБА_3 борг після збирання врожаю 2008 року, а саме соняшник 10 тонн, ячмень 2 тонни, пшеницю 1 тонну незалежно від ціни продукції до 01 листопада 2008 року. Однак, зобов'язання відповідач не виконав, договір позики з часу укладення не оспорювався.

Згідно листа відділу статистики у Покровському районі на підставі отриманих і розроблених державних статистичних спостережень за ф.№21-заг. «Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції», який складають і направляють в органи статистики сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства Покровського району, які мають у користуванні 100 і більше га землі станом на 01 серпня 2010 року середня реалізаційна ціна однієї тонни склала пшениці 862,34 грн., ячменю 817,20 грн., соняшнику 2391,30 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З розписки, виданої відповідачем позивачу вбачається, що він має заборгованість перед позивачем у вигляді обов'язку передати певну кількості сільгосппродукції незалежно від ціни на таку продукцію.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) визначено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК.

З резолютивної частини рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року вбачається, що вона містить альтернативний спосіб задоволення позову та виконання рішення, що не неприпустимим.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 341 ЦК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

На підставі наведеного, з резолютивної частини рішення підлягає виключенню посилання на стягнення з відповідача вартості сільськогосподарської продукції у разі неможливості повернення її в натурі.

В решті доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, суди, ухвалюючи рішення, дали оцінку обставинам справи, правильно визначили характер правовідносин між сторонами, застосували відповідний матеріальний закон.

Керуючись ст. 336, 341, 346 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, задовольнити частково.

рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення суду першої інстанції посилання на стягнення у разі відсутності: вартості насіння соняшнику в сумі 23913,0 гривень, вартості насіння ячменю в сумі 1634,40 гривень, вартості насіння пшениці у сумі 862,34 гривень.

В решті рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року залишити без змін.