Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання недійсним третейського застереження та скасування рішення постійно діючого третейського суду, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2012 року,

У березні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив та просив визнати недійсною третейську угоду у вигляді третейського застереження до кредитного договору від 06 березня 2007 року, укладеного між ним та відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Престиж» (далі - ВАТ «АКБ «Престиж»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк»). Позовні вимоги обґрунтував тим, що вказану третейську угоду у вигляді третейського застереження укладено особою (Шмалько Є.В.), яка не мала відповідних повноважень на укладення такої угоди, що за змістом урегульовує інші правовідносини, ніж ті, що зазначені у виданій йому довіреності. Вважав, що зазначена угода укладена з порушенням норм чинного законодавства, а саме статей 203, 215, 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та суперечить його інтересам, порушує його права.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2012 року, позов задоволено. Визнано недійсною третейську угоду, укладену у вигляді третейського застереження в кредитному договорі № 014/0999/18/01452 від 06 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Ерсте Банк». Скасовано рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Українських банків від 21 вересня 2010 року у справі 1231/10, яким з ОСОБА_6 стягнуто на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2007 року.

У касаційній скарзі ПАТ «Ерсте Банк» порушує питання про скасування рішення місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що 06 березня 2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_6 споживчий кредит у сумі 180000 доларів США зі сплатою 13.5 % річних за користування кредитними коштами з кінцевим строком погашення кредиту - 05 березня 2012 року.

Відповідно до п. 10.1 вказаного кредитного договору, всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають за вибором позивача розгляду у: постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони даного Договору, здійснюється третейським судом у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду; місцевому загальному суді, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним законом (а.с. 47).

В зв'язку із неналежним виконанням боржником умов вищевказаного кредитного договору, у останнього станом на 12 липня 2010 року утворилася заборгованість в розмірі 172354,48 доларів США, яку стягнуто за рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 вересня 2010 року (а.с. 5).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що укладаючи третейську угоду, представник банку вийшов за межі наданих йому повноважень, в зв'язку із чим, така угода відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України має бути визнана недійсною, а рішення третейського суду від 21 вересня 2010 року - скасовано з підстав визначених в ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

З такими висновками судів погодитися не можна, виходячи з наступного.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. (ст. 237 ЦК України).

За правилом ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Право сторін передавати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема зазначених в ст. 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено ст. 1 цього Закону та ст. 17 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір від 06 березня 2007 року, в п. 10.1 якого закріплено третейське застереження, підписаний від імені ВАТ «АКБ «Престиж» Шмалько Є.В., який діяв на підставі довіреності від 06 листопада 2006 року, що видана останньому в порядку передоручення Бичковою І.А. (а.с. 140).

Відповідно до довіреності від 09 червня 2006 року, виданої ВАТ «АКБ «Престиж» Бичковій І.А., останню уповноважено представляти інтереси банку у відносинах з усіма юридичними та фізичними особами, в усіх державних громадських, господарських та інших органах, у тому числі в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, з будь-яких питань, що стосується діяльності саме банку. З цією метою представнику надано, зокрема право укладати від імені банку кредитні договори на суму, що не перевищує еквівалент 50000 доларів США по курсу Національного банку України на день укладання договору; укладати кредитні договори на суму, що перевищує еквівалент 50000 доларів США - лише в разі пред'явлення копії протоколу або витягу з протоколу засідання кредитного комітету банку про надання відповідного кредиту, яка має бути засвідчена підписом секретаря (або Голови) кредитного комітету банку та печаткою банку. Крім того, Бичковій І.А. надано право вчиняти будь-які інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності. Вказана довіреність видана із правом передоручення. Строк дії довіреності - до 09 червня 2009 року.

Отже, задовольняючи позов та вказуючи, що довіреністю від 09 червня 2006 року ВАТ «АКБ «Престиж» уповноважив Бичкову І.А., а вона в свою чергу - Шмалька Є.В., бути представником банку лише у взаємовідносинах із питань діяльності банку, а не з питань укладення третейської угоди, суди дійшли невірного висновку щодо кола повноважень, що виникли на підставі цих довіреностей у представників, адже жодних обмежень щодо укладення таких третейських угод довіреності не містять.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Факт виконання банком зобов'язання за кредитним договором від 06 березня 2007 року в частині надання ОСОБА_6 кредиту підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що свідчить про схвалення цього правочину, укладеного Шмальком Є.В. від імені та в інтересах банку, в повному обсязі.

Всупереч вимогам статей 212, 214 ЦПК України суди обох інстанцій не надали належної правової оцінки вказаним довіреностям, не перевірили доводи відповідача щодо дійсності спірної угоди, та не встановили всіх фактичних обставин справи, з'ясування яких має значення для правильного вирішення спору, в зв'язку із чим дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсною третейської угоди, а також скасування рішення третейського суду.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.