Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
20 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Штелик С.П.,
суддів: Дем'яносова М.В., Касьяна О.П.,
Коротуна В.М., Попович О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Одесаобленерго» в особі Північного РЕМ до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування нею, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Одесаобленерго» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2011 року ВАТ ЕК «Одесаобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просило стягнути з відповідача 8 829 грн. 24 коп. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування нею.
В обґрунтування позову посилалось на ті обставини, що відповідач є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює позивач.
Однак, 23 жовтня 2008 рок при перевірці дотримання вимог нормативних актів щодо користування електричною енергією в будинку АДРЕСА_1, де проживає відповідач, було виявлено самовільне підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки шляхом монтажу відгалуження прихованою електропроводкою з дооблікового вводу на спеціально вмонтовану розетку на горищі поза приладом обліку, про що складено відповідний акт та нараховано борг за безобліково спожиту електричну енергію.
24 жовтня 2011 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2012 року, у задоволенні позову - відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що споживачем послуг з електропостачання за адресою виявлення безоблікового споживання електроенергії був ОСОБА_4, а позивач не надав доказів у підтвердження того, що відповідач є його спадкоємцем та новим власником будинку, а відтак і споживачем послуг з надання електричної енергії, що надаються позивачем, тому не повинен нести відповідальність за порушення правил користування нею.
Однак, з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не можна погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
З матеріалів справи видно та встановлено судом, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку надає ВАТ «Одесаобленерго».
За вказаною адресою з 1 січня 1998 року було відкрито особовий рахунок на споживача ОСОБА_4
23 жовтня 2008 року посадовими особами енергопостачальника складено акт, яким виявлено порушення Правил користування електричною енергією за вказаною адресою, а саме самовільне підключення до шляхом монтажу прихованою проводкою з дооблікового вводу на спеціально вмонтовану розетку на горищі поза приладом обліку.
Акт підписано представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_3
Згідно розрахунку заборгованість за електричну енергію відповідача за період з 23 жовтня 2005 року по 23 жовтня 2008 року становить 8829 грн. 24 коп.
Згідно протоколу засідання комісії енергопостачальника від 11 листопада 2008 року за участі ОСОБА_3 його повідомлено про розмір вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення Правил в розмірі 8829,24 грн. та пред'явлено до сплати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Оскільки вартість необлікованої електричної енергії не була сплачена, позивач звернувся до суду з цим позовом, просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п)
.
Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (1357-99-п)
, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів та ін.
Пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством щодо розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Відповідно до ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), внаслідок чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Встановивши, що при проведенні перевірки було виявлено безоблікове споживання електричної енергії, про що складено відповідний акт, який підписав відповідач, як власник будинку, та не зазначив будь-яких заперечень, суд першої інстанції не перевірив та не дав належної оцінки цим обставинам, не з'ясував, чи був відповідач членом сім'ї ОСОБА_4 та чи є він спадкоємцем після його смерті, а відтак, чи повинен нести відповідальність за порушення Правил відповідно до вимог діючого законодавства, ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду, на зазначене уваги також не звернув та цих недоліків не усунув, залишив ухвалене з порушенням норм процесуального права рішення суду першої інстанції без змін.
Ураховуючи, що невиконання судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції потрібно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Одесаобленерго» задовольнити частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.П. Штелик
Судді М.В. Дем'яносов
О.П. Касьян
В.М. Коротун
О.В. Попович