Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Колодійчука В.М.

Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» на рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2012 року, -

У квітні 2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому просили встановити факт їхнього перебування у трудових відносинах з ТОВ «Голден Компані» з 15 листопада 2011 року; зобов'язати відповідача видати наказ про прийняття їх на роботу на посаду менеджерів з вантажоперевезення, внести необхідні записи до трудових книжок; стягнути з відповідачів на їх користь заробітну плату у розмірі 8490 грн. кожному (виходячи із розміру мінімальної заробітної плати) та по 5000 грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 15 листопада 2011 року позивачі були прийняті на роботу до відповідача на посади головних менеджерів з вантажоперевезення. З часу прийняття на роботу відповідач не виплачував їм заробітної плати. В порушення трудового законодавства позивачі не були офіційно оформлені на роботі, у зв'язку із чим, звернулися до Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області з відповідною скарго. Територіальною державною інспекцією праці у Черкаській області проведено перевірку дотримання ТОВ «Голден Компані» законодавства про працю та видано припис від 29 грудня 2011 року, яким зобов'язано ТОВ «Голден Компані» привести у відповідність до чинного законодавства трудові відносини з ОСОБА_5, ОСОБА_6, забезпечити нарахування і виплату заробітної плати за період роботи та у подальшій діяльності забезпечити дотримання трудового законодавства. Вказані обставини, на думку позивачів, є підставою для встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем у судовому порядку, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2012 року апеляційна скарга позивачів задоволена частково. Рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у трудових відносинах з ТОВ «Голден Компані» з 15 листопада 2011 року по 5 грудня 2011 року. Зобов'язано ТОВ «Голден Компані» видати наказ про прийняття позивачів на роботу на посади менеджерів з вантажоперевезення з 15 листопада 2011 року та завести відповідні записи до їхніх трудових книжок. Стягнуто з відповідача на користь позивачів заробітну плату за період з 15 листопада 2011 року по 5 грудня 2011 року у розмірі по 985 грн. кожному. Стягнуто з відповідача на користь позивачів моральну шкоду по 500 грн. кожному. Вирішено питання щодо судових витрат. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачами не було надано достовірних доказів про їх перебування у трудових відносинах з ТОВ «Голден Компані».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що за результатами перевірки обставин, викладених позивачами у скарзі, Територіальною державною інспекцією праці у Черкаській області був виданий припис, яким зобов'язано ТОВ «Голден Компані» привести у відповідність до чинного законодавства трудові відносини з ОСОБА_5, ОСОБА_6, забезпечити нарахування і виплату заробітної плати за період роботи та у подальшій діяльності забезпечити дотримання трудового законодавства. Відповідач, вважаючи такий припис незаконним, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з відповідним позовом. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 2 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено. Розглядаючи справу за адміністративним позовом ТОВ «Голден Компані» судами встановлено, що між даним товариством та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 фактично існували правовідносини, які виникають після укладення трудового договору.

Оскільки вказаними судовими рішеннями доведено ту обставину, що між ТОВ «Голден Компані» та позивачами з 15 листопада 2011 року фактично існували правовідносини, які виникають після укладення трудового договору апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, зокрема щодо встановлення факту перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, оцінки наданих ними доказів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

У разі ухвалення нового рішення або зміни рішення суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення дає оцінку доказам, що наявні в матеріалах справи, а також новим доказам, якщо вони досліджувалися, в їх сукупності за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Вказаним нормам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

У відповідності до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати працівника з техніки безпеки виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Тобто, у будь-якому випадку заборонено допускати працівника до роботи до того, як будуть виконані вимоги ст. 29 КЗпП України.

Встановлюючи факт перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем суд апеляційної інстанції не перевірив та не встановив обставин щодо звернення позивачів з письмовими заявами про укладення трудового договору, не перевірив обставин щодо їх дійсного фактичного допущення роботодавцем до роботи і належних доказів, якими ці обставини підтверджуються.

Визначаючи період перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем суд апеляційної інстанції свої висновки належним чином не мотивував, не зазначив з чого він виходив визначаючи дату прийняття позивачів на роботу з 15 листопада 2011 року та припинення трудових відносин саме з 5 грудня 2011 року, не визначив дату та підстави розірвання або припинення трудових відносин між сторонами.

Судом не надано належної оцінки запереченням відповідача на позов та його посилання на Положення про стажування від 1 квітня 2011 року, Положення про укладення трудових договорів, довідку ДПІ у м. Черкаси про результати перевірки від 12 січня 2012 року щодо викладених у зверненні ОСОБА_6 фактів, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 3 лютого 2012 року відносно директора ТОВ «Голден Компані». Вказаним доказам не надано жодної оцінки на предмет їх належності і допустимості.

Крім того, частково задовольняючи вимоги позову апеляційний суд не перевірив дотримання позивачами строку звернення до суду з даним позовом.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд належним чином свою позицію не мотивував, не спростував висновки суду першої інстанції.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, неповноту перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого суду, порушення норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, призвело до поверхневого вирішення спору.

За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до ст.ст. 336, 338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2012 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.