Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2012 року,

У червні 2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.

Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2012 року, позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю відомостей про реєстрацію відповідача у м. Євпаторії.

У касаційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені ухвали та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Повертаючи позивачеві позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із даних повідомлення адресно-довідкового сектора м. Євпаторії від 20 червня 2012 року, згідно з яким відомості про реєстрацію ОСОБА_1 у м. Євпаторії відсутні.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, із постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 26 травня 2009 року, ОСОБА_1 проживала у м. Євпаторії. /а. с. 17/

Відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Таким чином, цивільним процесуальним законом передбачено, що відсутність даних про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи не перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Суд першої інстанції на такий порядок уваги не звернув та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Зазначені порушення при апеляційному перегляді усунуто не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки оскаржувані ухвали постановлено із порушенням норм процесуального права, вони підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2012 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.