Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Полтавської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз", ОСОБА_7, госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці № 1 м. Полтави, треті особи: Головне управління у справах містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, про визнання права власності на об'єкт самочинного перепланування та перепрофілювання; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" до ОСОБА_6, треті особи: виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради, Головне управління у справах містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка", приватна фірма "Союз", ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 08 серпня 2012 року,

В лютому 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відповідачів й просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення в житловому будинку під літ. "А-4" як окремий об'єкт нерухомого майна загальною площею 35,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, і зобов'язати приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі - ПП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" зареєструвати за ним право власності на зазначене приміщення.

У зустрічній позовні заяві ТОВ "Союз" просило усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, зобов'язавши ОСОБА_6 привести фасад будівлі АДРЕСА_1 в стан, який існував до початку здійснення ним будівельних робіт шляхом закладання облаштованого входу до квартири АДРЕСА_1 у відповідності до технічної документації.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року у задоволенні позовів відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 08 серпня 2012 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2012 року скасовано в частині відмови ОСОБА_6 у задоволенні його позову та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Союз" просить скасувати рішення суду першої інстанції й рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Положеннями статті 376 ЦК України врегульовано питання самочинного будівництва, а саме: поняття самочинного будівництва, підстави визнання будівництва самочинним, право власності на самочинно збудовані на земельній ділянці об'єкти, юридичні наслідки такого будівництва та порядок відшкодування заподіяної ним шкоди, а також знесення неправомірно зведених на земельній ділянці будівель і споруд.

Будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є хоча б одна із ознак, передбачених частиною першою статті 376 ЦК України.

Звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення в житловому будинку як окремий об'єкт нерухомого майна на підставі статті 376 ЦК України, ОСОБА_6 просив визнати право власності на об'єкт самочинного перепланування та перепрофілювання, що не є самочинним будівництвом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 й відмовляючи йому у задоволенні його позовних вимог про визнання права власності на об'єкт самочинного перепланування та перепрофілювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 заявив позов не щодо новозбудованого майна, а щодо об'єкту, який переобладнаний під нежиле приміщення із застосуванням перепланування, то положення статті 376 ЦК України на ці правовідносини не поширюються. Законом чітко встановлений порядок проведення переобладнання та перепланування, а також визнання права власності на створені унаслідок таких дій об'єкти нерухомості, якого ОСОБА_6 не дотримано.

Відповідно до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_6 досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову ТОВ "Союз", суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що діями ОСОБА_6 порушуються їх законні права та охоронювані інтереси.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки їх зроблено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Установлено, що ТОВ "Союз", звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, посилався на те, що в результаті здійснення ОСОБА_6 без отримання відповідних дозволів та проектів перепланувань та перепрофілювань квартири під нежитлове приміщення та облаштування ним входу в ці приміщення між вікнами підвального приміщення, ТОВ "Союз" частково закриваються вікна в приміщенні товариства внаслідок чого зменшилась освітленість підвального приміщення і товариство позбавлено можливості належним чином здійснювати догляд за своїми вікнами, а також належним чином експлуатувати нежитлові приміщення.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2010 року зазначено, що вхідна група (сходи) накладається на козирок над приямком (20 см), що унеможливлює належним чином обслуговувати його частину.

Згідно з частиною шостою статті 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті (стаття 212 ЦПК України).

Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована, відповідно до частини сьомої статті 147 ЦПК України, в рішенні.

Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, що призвело до порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Частиною другою статті 383 ЦК України передбачено право власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно пункту 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) , переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ТОВ "Союз" й вказуючи, що реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлові приміщення не вплинула на надійність конструкцій цегляного чотирьохповерхового житлового будинку, тому права ТОВ "Союз" діями ОСОБА_6 не порушені, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що на надійність конструкцій будинку впливає не реконструкція квартири, а пробивання дверного прорізу до цієї квартири в несучій стіні будинку.

Крім того, положеннями статті 3 ЦПК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства, згідно статті 1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У порушення зазначених вимог закону, судом апеляційної інстанції не вирішено спір між сторонами в частині зустрічних позовних вимог, порушених прав позивача за зустрічним позовом не захищено.

Отже, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 303 ЦПК України не з'ясував всіх обставин справи, не дослідив доказів та не надав їм належної оцінки.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення спору в частині зустрічних позовних вимог ТОВ "Союз" і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 08 серпня 2012 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті рішення апеляційного суду Полтавської області від 08 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.