Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Колодійчука В.М.

Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, за касаційною скаргою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року, -

У січні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 122226,56 грн.

Скарга мотивована тим, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 30 вересня 2010 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 стягнуто 122 226,56 грн. 21 листопада 2011 року видано виконавчий лист. 24 листопада 2011 року державним виконавцем Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Коломієць К.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого документу. Позивач вважає, що даний виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його видано під час дії остаточної редакції ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року у задоволенні вищевказаної скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Ухвала місцевого суду скасована з постановленням нової ухвали про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 Визнані неправомірними дії державного виконавця ВДВС Дніпропетровського МУЮ Коломійця К.Г. щодо винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 листопада 2011 року. Зобов'язано державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ задовольнити вимогу ОСОБА_5

Індустріальний ВДВС Дніпропетровського МУЮ, не погоджуючись з даною ухвалою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати із залишенням в силі ухвали місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги виходив з того, що виконавчий лист відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», також у виконавчому документі встановлено строк його пред'явлення до виконання - 11 жовтня 2013 року. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 9 вересня 2010 року №2511-VІ (2511-17) - виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Крім того, місцевий суд виходив з того, що скаржник звернувся до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження без вирішення питання правомірності законності дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження за виконавчим листом, що не може бути способом захисту прав у розумінні ст. 16 ЦК України.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про часткове задоволення скарги апеляційний суд виходив з того, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року (2677-17) «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі. Оскільки, виконавчий лист №2-1540 був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 21 листопада 2011 року, тобто після набрання вказаним законом чинності, то стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому підстав для відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 стягнуто борг у сумі 122 226,53 грн. Дане судове рішення набрало законної сили 11 жовтня 2010 року.

21 листопада 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська виданий виконавчий лист №2-1540, який надійшов на виконання до Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ 22 листопада 2011 року. У вказаному виконавчому документі зазначено строк його пред'явлення до виконання - 11 жовтня 2013 року.

З 9 березня 2011 року набрав чинності Закон України від 4 листопада 2010 року №2677-VІ (2677-17) «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Вказаним законом змінені строки пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. (п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року (2677-17) «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі.

Виконавчий лист №2-1540 виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 21 листопада 2011 року, тобто після набрання чинності з 9 березня 2011 року Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VІ (2677-17) «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що стягувачем був пропущений річний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлений Законом України від 4 листопада 2010 року №2677-VІ (2677-17) , та відсутність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження.

При цьому, у касаційній скарзі заявник неправильно посилається на дату набрання чинності зазначеним вище законом з 9 березня 2012 року, оскільки даний закон набрав чинності з 9 березня 2011 року.

Апеляційний суд дав належну оцінку вказаним нормам з урахуванням встановлених обставин справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги.

При встановлені зазначених вище фактів судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні рішення правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.