6-2135св10 Про роз`яснення рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - 20.02.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про роз'яснення рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди недійсною, скасування рішення третейського суду, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні, вселення, визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та виселення,

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди недійсною, скасування рішення третейського суду, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні, вселення та виселення.

Зазначала, що 10 лютого 2008 року вона уклала зі своїм сином ОСОБА_6 третейську угоду за якою справу про визнання дійсним договору дарування 13/25 частки будинку АДРЕСА_1 та про визнання права власності на 13/25 частки цього будинку передано на розгляд третейського судді Романюк Л.М.

18 березня 2010 року рішенням третейського суду було визнано право власності на вказану частину будинку за ОСОБА_6

Оскільки після оформлення права власності на вказаний будинок за ОСОБА_6 вона була позбавлена житла та права користування цим приміщенням, ОСОБА_5 просила суд визнати третейську угоду недійсною, скасувати рішення третейського суду, визнати за нею право власності на спірну частину будинку, усунути перешкоди в користуванні цією частиною будинку, визнати відповідачів такими, що втратили право на користування спірним жилим приміщенням, та виселити їх з будинку, а її вселити.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2010 року, позов задоволено. Визнано третейську угоду, укладену 10 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 недійсною; рішення третейського суду від 18 березня 2008 року скасовано; за позивачкою визнано право власності на 13/25 частки будинку АДРЕСА_1; усунуто перешкоди, які чиняться ОСОБА_5 у користуванні та розпорядженні спірною частиною будинку; визнано відповідачів такими, що втратили право користуватися спірним житлом; виселено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з усіма особами, які проживають разом з ними, зі спірного будинку, а ОСОБА_5 вселена у цей будинок; вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення, скасовано та в позовних вимогах ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та виселення відмовлено, а в решті судові рішення залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_4 про роз'яснення рішення, в якій заявник просить надати роз'яснення рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року.

Заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Судовим рішення про роз'яснення якого подано заяву скасовані судові рішення місцевого та апеляційного судів в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності, визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, і виселення та ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині, а в решті судові рішення залишено без змін.

Тобто, резолютивна частина рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року є чіткою і зрозумілою, двозначних висловів не містить, а прохання у заяві ОСОБА_4 роз'яснити, хто є власником будинку, фактично зводиться до нерозуміння нею мотивації судового рішення та внесення в текст рішення нових даних, тобто змін у його суть, а тому відсутні підстави, передбачені ст. 221 ЦПК України, для додаткового роз'яснення рішення суду.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди недійсною, скасування рішення третейського суду, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні, вселення, визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та виселення відмовити.