Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.суддів:Дем'яносова М.В.,Касьяна О.П., Коротуна В.М.,Попович О.В.розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УніКредіт Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УніКредіт Банк" на рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року,

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення 249391,45 грн заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вказаних вимог вказував на те, що 24 липня 2008 року між ПАТ КБ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_6 був укладений договір про іпотечний кредит № МКТО 000000023875. Відповідно до умов вказаного договору позивач надав ОСОБА_6 кредит у сумі 30000,00 доларів США, а останній зобов'язався повернути отримані кошти в строк до 24 липня 2038 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12,4 % річних.

У забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором 24 липня 2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки за умовами якого ОСОБА_8 передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Також 24 липня 2008 року між ПАТ КБ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, за яким остання поручилась за виконання ОСОБА_8 зобов'язань за договором № МКТО 000000023875.

Оскільки боржник взяті на себе, зобов'язання належним чином не виконує, ПАТ КБ "УніКредіт Банк" просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ "УніКредіт Банк" задоволено.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ "УніКредіт Банк" заборгованість в сумі 249591,45 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 1248,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_7 суми боргу та судових витрат скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "УніКредіт Банк" відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року скасувати, а рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2012 року залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що 24 липня 2008 року між ПАТ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_6 був укладений договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013875. Згідно із вказаним договором ОСОБА_6 надано кредит у сумі 30000,00 доларів США строком до 24 липня 2038 року із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,4 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № MRTG-000000013875/Р.

03 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено угоду про внесення змін та доповнень № 1 до договору про іпотечний кредит № MRTG-000000013875 від 24 липня 2008 року. Відповідно до вказаної угоди з 02 вересня 2010 року сплату річних відсотків за кредитним договором збільшено з 12,4% до 12,6%. Також цією угодою графік погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) викладено в новій редакції.

В наслідок неналежного виконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором № MRTG-000000013875 виникла заборгованість, яка станом на 16 листопада 2011 року становила 249391,45 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "УніКредіт Банк" суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_6 належним чином не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором та керувався ст. 553 Цивільного кодексу України, відповідно до якої поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з поручителя ОСОБА_7 суми боргу й ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що укладення між ПАТ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_6 додаткової угоди до кредитного договору відбулось без згоди поручителя та призвело до збільшення обсягу його відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови від 30 березня 2012 року № 5 (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Із матеріалів справи не вбачається, що сторонами узгоджена можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.

Твердження Банку про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору (підп. 1.1 п. 1 договору поруки) є безпідставним, оскільки положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

Даний висновок повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26 вересня 2012 року № 6-100цс12, яка відповідно до ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що укладення між ПАТ "УніКредіт Банк" та ОСОБА_6 додаткової угоди до кредитного договору відбулось без згоди поручителя та призвело до збільшення обсягу його відповідальності.

При цьому судом дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УніКредіт Банк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.