Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року,

У квітні 2011 року ПАТ «ДТЕК Крименерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої порушенням Правил користування електричною енергією для населення, у розмірі 10 957 грн 44 коп.

Рішенням Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» 10 957 грн 44 коп. та судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Крименерго», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені відповідачем вимоги про застосування строку позовної давності є безпідставними та з доведеності того, що нею внаслідок безоблікового споживання електроенергії позивачу завдано збитків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 не є споживачем електричної енергії та не відповідальна за завдані збитки, оскільки з нею не було укладено відповідного договору.

Апеляційний суд, крім того, дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення апеляційного суду наведеним вимогам закону не відповідає, оскільки його ухвалено із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та є користувачем електроенергії у вказаному будинку.

Працівниками позивача 18 березня 2008 року під час перевірки за вказаною адресою було виявлено та зафіксовано факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, про що в присутності ОСОБА_1 складено відповідний акт. /а. с. 5/

Із матеріалів справи вбачається також, що у серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зменшення матеріальних збитків з 10 957 грн 44 коп. до 3 тис. грн та підключення електроенергії, визнавши, таким чином, наявність боргу перед ПАТ «ДТЕК Крименерго». /а. с. 36/

Позов про стягнення шкоди було пред'явлено ПАТ «ДТЕК Крименерго» у квітні 2011 року.

Як передбачено ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За таких обставин висновок апеляційного суду про недотримання позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованим.

Відносини з приводу постачання фізичних осіб електричною енергією регулюються нормами ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Відповідно до абз. 2 п. 37 Правил користування електричною енергією для населення електропостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення складено згідно з наведеними вище вимогами у присутності споживача ОСОБА_1 та нею підписано з відміткою про отримання другого примірника. /а. с. 5/

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

За змістом ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Установивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, правовідносини, що склалися між сторонами, оцінивши докази у їх сукупності за правилами ст. 212 ЦПК України, застосувавши відповідні встановленим правовідносинам норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування фактичних обставин та матеріалів справи, а тому помилково скасоване апеляційним судом законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року скасувати, рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.