Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Попович О.В., Дем'яносова М.В., Кафідової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним правочину та визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2012 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом та просила визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане 20 жовтня 2009 року ОСОБА_5 на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8, визнати за нею, позивачкою, право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частини цієї квартири, визнати недійсним з підстав фіктивності договір купівлі-продажу квартири, укладений 12 лютого

2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_6, скасувати реєстрацію права власності на Ѕ частину квартири за ОСОБА_5

Посилалась на те, що разом із ОСОБА_5 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, проте відповідачка ОСОБА_5 отримала свідоцтво право власності на спадкове майно у вигляді спірної квартири, не повідомивши нотаріуса про наявність інших спадкоємців. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2010 року їй, ОСОБА_4, надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина, ОСОБА_8 На виконання цього рішення 1 жовтня 2010 року вона подала до нотаріуса відповідну заяву. Проте 13 лютого 2010 року ОСОБА_5 з метою уникнення розподілу квартири в порядку спадкування уклала зі своїм сином ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири, який є фіктивним, оскільки наміру відчужувати квартиру у ОСОБА_5 не було, вона залишилась проживати в цій квартирі та квартира ОСОБА_6 не передавалась.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13 лютого

2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, визнано за

ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлого сина, ОСОБА_8, на Ѕ частину квартири. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині спадкування 1\2 частини квартири, видане 20 жовтня 2009 року ОСОБА_5, скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_6, скасовано державну реєстрацію на Ѕ частину квартири за ОСОБА_5 Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.