Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В., Мартинюка В.І.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп ЛТД» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 1 квітня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,52 га, розташованої на території Нововолодимирівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області строком на 5 років з щорічною сплатою коштів у розмірі 3500 грн. за користування указаною земельною ділянкою. Посилаючись на те, що СТОВ «Гопри Сервіс-Груп ЛТД» порушило умови указаного договору в частині своєчасної сплати коштів за користування земельною ділянкою, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 5 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з СТОВ «Гопри Сервіс-Груп ЛТД» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором оренди земельної ділянки у розмірі 3500 грн., пеню за прострочення термінів сплати орендної плати у розмірі 5320 грн. та 1156 грн. сплачених судових витрат, а всього 9976 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені за прострочення термінів сплати орендної плати, зменшено суму з 5320 грн. до 221 грн. 95 коп., а загальну суму з 9976 грн. до 4877 грн. 95 коп. Доповнено резолютивну частину рішення суду першої інстанції вказівкою про визначення суми заборгованості за договором оренди та пені без відрахування обов'язкових платежів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені за прострочення термінів сплати орендної плати, суд апеляційної інстанції вважав, що її розмір визначений неправильно.

Однак, погодитись з таким висновком апеляційного суду неможливо.

Судом встановлено, що 1 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп ЛТД» було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого останньому передано земельну ділянку загальною площею 9,52 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Нововолодимирівської сільської ради Голопристанського району, Херсонської області.

Пунктом 2.3 договору оренди земельної ділянки передбачено, що оренда плата вноситься орендарем в готівковій формі раз на рік у розмірі 3500 грн. у період часу з 1 серпня по 31 грудня кожного року.

Відповідач умови договору оренди земельної ділянки в частині своєчасної сплати оренди порушив, внаслідок чого виникла заборгованість.

Судами встановлено, що заборгованість по сплаті орендної плати за 2011 рік складає 3500 грн., і такий висновок ніким не оспорюється.

Згідно із п. 5 вказаного договору оренди земельної ділянки за прострочку термінів сплати орендної плати або передачі земельної ділянки в оренду, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день сплати за кожен день прострочки, але не більше ніж 1% відсоток від суми орендної плати.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі умов вказаного договору визначав розмір пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, а оскільки вона перевищувала 1% від суми орендної плати, то стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 5320 грн., що складає 1% відсоток від суми орендної плати за кожен день прострочки.

Вважаючи, що пеня обрахована неправильно, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір облікової ставки НБУ визначено як суму річних, а її розмір за один день має визначатись шляхом ділення на кількість днів у році, тому пеня, з врахуванням часу прострочки, повинна складати 221 грн. 95 коп.

Однак, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що сторони, визначаючи розмір пені, встановили, що вона обраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день сплати за кожний день прострочки, а не в розмірі подвійної облікової ставки, щоб давало підстави визначати її величину за день шляхом ділення на кількість днів у році.

Оскільки умовами договору сторони встановили, що відсотки при обчисленні пені складають подвійну облікову ставку НБУ на день сплати за кожен день прострочки, то при визначені розміру цих відсотків суд має виходити із розміру подвійної облікової ставки НБУ на день сплати в абсолютній величині.

Та обставина, що облікова ставка є сумою річних правового значення, виходячи із умов договору, погоджених сторонами в частині визначення розміру відсотків для обрахування пені, не має.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2012 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене згідно із законом і було скасоване помилково.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 жовтня 2012 року скасувати, залишити в силі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 5 червня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.