Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм" до комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання його звільнити за касаційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 9 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року,

У травні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шарм" звернулося до суду з позовом до комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання його звільнити.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 9 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм" задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Шарм" право власності на 153/500 частки будинку літ. "А-V", з приміщеннями підвалу № № 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, І, ІІ, площею 378,40 кв. м, приміщення першого поверху № № 9, 10, 11, 12, 13, 13-а, 13-б, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, V, VI, площею 652,40 кв. м, усього загальною площею 1030,80 кв. м, будинок літ. "И-1", загальною площею 19,1 кв. м; будинок літ. "Л-1" з ганком "л", загальною площею 67,3 кв. м, споруди 1, 2, 3, які розташовані в АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити 153/500 частки будинку літ. "А-V", з приміщеннями підвалу № № 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, І, ІІ, площею 378,40 кв. м, приміщення першого поверху №№ 9, 10, 11, 12, 13, 13-а, 13-б, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, V, VI, площею 652,40 кв. м, усього загальною площею 1030,80 кв. м, будинок літ. "И-1", загальною площею 19,1 кв. м; будинок літ. "Л-1" з ганком "л", загальною площею 67,3 кв. м, споруди 1, 2, 3, які розташовані в АДРЕСА_1 та передати ці приміщення в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Шарм". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь судовий збір у розмірі 1 120 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розхмірі 30 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_1, просить рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 9 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм" відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що рішенням Центрально-Міського районного суду

м. Горлівки Донецької області від 15 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2008 року та ухвалою Верховного суду України від 2 жовтня 2008 року, визнано недійсним договір міни від 18 червня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та акціонерним товариством закритого типу «Продторг» через його удаваність. Визнано, що між ОСОБА_1 та акціонерним товариством закритого типу «Продторг»

18 червня 2003 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого акціонерним товариством закритого типу «Продторг» продало ОСОБА_1 належні йому 153/500 частини будинку літ. "А-V", з приміщеннями підвалу № № 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, І, ІІ, площею 378,40 кв. м, приміщення першого поверху № № 9, 10, 11, 12, 13, 13-а, 13-б, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, V, VI, площею 652,40 кв. м, усього загальною площею 1030,80 кв. м, будинок літ. "И-1", загальною площею 19,1 кв. м; будинок літ. "Л-1" з ганком "л", загальною площею 67,3 кв. м, споруди 1, 2, 3, які розташовані в АДРЕСА_1 за 112 077 грн. 85 коп. Згідно із вказаним рішенням переведено права та обов'язки покупця за цим договором купівлі-продажу на товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм». Обставини, встановлені зазначеним рішенням, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 9 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.