Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання надання йому рієлторських послуг у придбанні нерухомого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2012 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому зазначав, що 29 червня 2010 року сторони уклали договір про надання посередницьких послуг з купівлі чи оренди № 88.

Вказував, що належне виконання умов договору підтверджується фактом укладення 29 грудня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 121,2 кв. м.

Вважав, що право на отримання винагороди виникло у позивача в день укладення договору купівлі-продажу, тобто 29 грудня 2010 року, а тому починаючи з 30 грудня 2010 року ОСОБА_5 вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором. Просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 тис. грн., а також 24 % річних, передбачених договором, штраф у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, 3 % річних та неустойку за порушення грошового зобов'язання з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 20 тис. грн. боргу, 10 тис. грн. штрафу, 2327 грн. 67 коп. - 24 % річних та 1460 грн. 82 коп. неустойки за порушення грошового зобов'язання, 1103 грн. 30 коп. індексу інфляції, а всього 34 891 грн. 79 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року в частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем договірного зобов'язання змінено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1183 грн. 56 коп. 24 % річних, 721 грн. 91 коп. неустойки та 422 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань, а всього 32 327 грн. 55 коп. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом встановлено, що 29 червня 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір про надання посередницьких послуг купівлі об'єктів нерухомого майна зазначених у п. 6 договору, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки (а.с. 10-11).

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (1618-15) . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 29 грудня 2010 року та 26 березня 2011 року підтверджено факт придбання відповідачем об'єктів нерухомості, обумовлених умовами договору (а.с. 12-14, 33).

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов з урахуванням вимог статей 526, 551, 625 ЦК України. Належних доказів на підтвердження невиконання позивачем умов договору відповідачем не надано.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у незмінній частині залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2012 року та рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року у незмінній частині залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.