Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі представництва приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у місті Запоріжжі (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), третя особа: приватне підприємство «Агровиробнича фірма «Антей», про визнання договору поруки № 010/17-34/168/1 від 27 серпня 2008 року припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2012 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив та остаточно просив визнати припиненим договір поруки №010/17-34/168/1 від 27 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі представництва ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» у м. Запоріжжі.

В обґрунтування позовних вимог послався на порушення Банком положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки у договорі поруки не встановлено строк його дії, і протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором йому не було пред'явлено вимогу про невиконання зобов'язання, а тому договір поруки вважається припиненим і з поручителя не можуть бути стягнути грошові кошти на виконання кредитного договору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2012 року, в позові ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі представництва ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у місті Запоріжжі, третя особа: приватне підприємство «Агровиробнича фірма «Антей», про визнання договору поруки № 010/17-34/168/1 від 27 серпня 2008 року припиненим, відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, обґрунтовано виходили з безпідставності заявленого позову відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України та наявності передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України підстав для відмови у визнанні договору поруки №010/17-34/168/1 від 27 серпня 2008 року, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі представництва ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» у м. Запоріжжі, припиненим.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що вимога про погашення заборгованості до позивача, як до поручителя, була направлена 16 січня 2009 року та отримана ним особисто 04 лютого 2009 року і залишена без виконання, а також вимогою є звернення 05 жовтня 2011 року Банку з позовом до ОСОБА_4 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 26 серпня 2011 року.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні обставин справи та фактів, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, і зводяться до переоцінки доказів.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.