Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2013 року м. Київ
( Додатково див. рішення апеляційного суду Запорізької області (rs27165135) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - Оріхівська РО УТМР) про визнання незаконним і скасування рішення про виключення з членів Українського товариства мисливців і рибалок, поновлення в членстві товариства та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на положення ст. ст. 15, 16, 23, 280, 297, 299, 1167 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про об'єднання громадян» та Статут Українського товариства мисливців і рибалок (далі - Статут УТМР), просив:
- визнати незаконними та скасувати рішення зборів Преображенської первинної організації (далі - Преображенська ПО) № 299а від 22 лютого 2012 року, протокол № 1 про виключення його з членів товариства ПО № 299а на три роки; рішення засідання президії Оріхівської РО УТМР від 28 лютого 2012 року; протокол № 2, яким затверджено рішення зборів Преображенської ПО № 299а про виключення його як члена ПО № 299а з членів товариства на три роки;
- зобов'язати УТМР та Преображенську первинну організацію № 299а поновити його у членах УТМР;
- стягнути з Оріхівської РО УТМР на його користь 10000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 1981 року є членом УТМР. За весь час свого перебування у товаристві жодного разу не порушував Статут товариства та до нього жодного разу не застосовувались заходи громадського впливу. Вказав, що 15 лютого 2012 року відбулося засідання президії Оріхівської РО УТМР, про яке його не повідомили та на яке його не запросили, а 22 лютого 2012 року на засіданні Преображенської ПО № 299а також без його повідомлення та запрошення було прийнято рішення про виключення його із членів товариства строком на три роки у зв'язку з грубим порушенням правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів, а також за прояви неповаги до керівного органу організації у зв'язку з його неявкою на засідання президії та збори ПО № 299а, яке було затверджено на засіданні президії Оріхівської РО УТМР 28 лютого 2012 року. Зазначив, що виключення його з членів товариства є порушенням його особистого немайнового права на свободу об'єднання у громадські організації; вважає, що висунуті йому звинувачення є безпідставними, необґрунтованими, незаконними та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 липня 2012 року позов ОСОБА_4 до Оріхівської РО УТМР про визнання незаконним і скасування рішення про виключення з членів УТМР, поновлення в членстві та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано рішення зборів Преображенської ПО № 299а від 22 лютого 2012 року, протокол № 1 про виключення ОСОБА_4 з членів товариства ПО № 299а на три роки, та рішення засідання президії Оріхівської РО УТМР від 28 лютого 2012 року, протокол № 2, яким затверджено рішення зборів Преображенської ПО № 299а про виключення члена ПО № 299а ОСОБА_4 з членів товариства на три роки.
Зобов'язано Оріхівську РО УТМР та Преображенську ПО № 299а поновити ОСОБА_4 у членах УТМР.
Стягнуто з Оріхівської РО УТМР на користь ОСОБА_4 5000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2012 року апеляційну скаргу Оріхівської РО УТМР задоволено частково, рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 липня 2012 року в частині покладення обов'язку на Оріхівську РОУТМР та Преображенську ПО № 299а поновити ОСОБА_4 у членах УТМР, стягнення з Оріхівської РО УТМР на користь ОСОБА_4 5000 грн на відшкодування моральної шкоди та 321 грн 90 коп. судових витрат - скасовано та ухвалено в цих частинах нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що помилково скасовано апеляційним судом.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу Оріхівської РО УТМР, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, керувався положеннями ст. ст. 15, 16, 23, 280, 297, 299, 1167 ЦК України, ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян», п. 3.8. Статуту УТМР, та дійшов висновку про відсутність факту порушення з боку позивача Статуту УТМР та визнав неправомірними дії та рішення відповідачів, пов'язані з припиненням членства позивача в УТМР; за викладених підстав місцевий суд дійшов висновку про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині покладення обов'язку на Оріхівську РО УТМР та Преображенську ПО № 299а поновити ОСОБА_4 у членах УТМР, стягнення з Оріхівської РО УТМР на користь ОСОБА_4 5000 грн на відшкодування моральної шкоди і 321 грн 90 коп. судових витрат та ухвалюючи в цих частинах нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, керувався положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про об'єднання громадян», п. п. 3.5, 3.6, 3.8, 3.11 Статут УТМР, та виходив з того, що вирішення питання про обґрунтованість застосування до члена громадської організації заходів громадського впливу, співмірність вжитих заходів із вчиненим проступком, прийом, виключення, поновлення в членах громадської організації відносить до виключної компетенції цієї організації і її відповідних органів.
Апеляційний суд правильно зазначив, що втручання органів державної влади, в тому числі суду, у здійснювану у рамках закону діяльність об'єднань громадян законом не допускається.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконними рішення відповідачів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про проведення загальних зборів 22 лютого 2012 року і засідання президії районної організації 28 лютого 2012 року, на яких розглядалося питання про його виключення із членів товариства, а тому він був позбавлений передбаченого Статутом УТМР права приймати участь у зборах і не мав можливості дати особисті пояснення відповідачам, а відтак вплинути на їх остаточне рішення; при цьому, апеляційний суд вірно зазначив про право відповідача провести загальні збори первинної організації за наявності рішення президії Оріхівської РО УТМР від 15 лютого 2012 року для отримання особистих пояснень від позивача.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Мазур Л.М.
Маляренко А.В.
Матвєєва О.А.