Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Попович О.В., Дем'яносова М.В., Кафідової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 8 листопада 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом та, посилаючись на те, що постановою Ленінського районного суду

м. Миколаєва від 15 серпня 2011 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні ним щодо неї злочину, передбаченого ст. 286 ч 2, ст. 272 ч.2, ст. 172 ч.1 КК України, закрита на підставі Закону України «Про амністію» (3680-17) , просила стягнути з ОСОБА_5 6174, 71 грн. на відшкодування майнової шкоди та 500 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завдані їй злочином.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня

2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь

ОСОБА_4 4 300 грн. на відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 8 листопада

2012 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру моральної шкоди. Збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 до 30 тис. грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 8 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.