Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Наумчука М.І., Мостової Г.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування завданої шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2012 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно із

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114 724 грн. 28 коп. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2012 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що за загальним правилом цивільно-правова відповідальність за ст. ст. 526 та 625 ЦК України застосовується лише за порушення грошового зобов'язання між кредитором та боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором. Між сторонами не було укладено договору про грошове зобов'язання, а має місце виконання судового рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок заволодіння майном позивача. Порядок, процедура та строки виконання судового рішення регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) .

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 9 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.