6-43516св12 Про визнання незаконними рішень міської ради, скасування державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку та земельної ділянки в частині дарування земельної ділянки, визнання незаконним розрахунку часток співвласників домоволодіння - 16.01.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Нікопольської міської ради, відділу Держкомзему у місті Нікополі Дніпропетровської області, комунального підприємства "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації", третя особа приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання незаконними рішень Нікопольської міської ради, скасування державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку та земельної ділянки в частині дарування земельної ділянки, визнання незаконним розрахунку часток співвласників домоволодіння, визнання права власності на Ѕ частини домоволодіння та права користування Ѕ частини земельної ділянки та зобов'язання знести самовільно збудовані будівлі,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року

У жовтні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, Нікопольської міської ради про визнання приватизації і державного акта на право власності на землю недійсними.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

У червні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року залишено без руху.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року визнано неподаними та повернуто, на підставі ст. ст. 121, 297 ЦПК України, оскільки у встановлений строк недоліки не усунено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року та просить направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи не оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив із того, що копію ухвали від 21 червня 2012 року було отримано апелянтом 25 липня 2012 року, станом на 31 липня 2012 року недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, надано строк п'ять днів з часу отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги. Крім того, ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без руху, надано строк п'ять днів з часу отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору та виправлені апеляційні скарги з її копіями відповідно до кількості учасників процесу.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 зазначила, що про існування ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року про усунення недоліків їй нічого відомо не було. Лише 18 вересня 2012 року, коли до неї в садибу з'явились співробітники Держкомзему в м. Нікополі для встановлення меж земельної ділянки, на якій розташована її садиба, вона дізналась, що справа за позовом ОСОБА_3 розглянута в апеляційному суді Дніпропетровської області. Вони повідомили, що в апеляційному суді її апеляція розглянута. 19 вересня 2012 року їй була видана копія рішення Нікопольського міськрайонного суду від 24 травня 2012 року та копія ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року про повернення ОСОБА_5 апеляційної скарги. Оскільки ніяких повідомлень про залишення її апеляційної скарги без руху і надання часу для усунення недоліків вона не отримувала, тому просить надати додатковий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документи про те, що ОСОБА_5 отримала ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року, слід прийти до висновку, що вказану ухвалу апеляційного суду їй не вручено.

Незважаючи на те, що суддя апеляційного суду не мав можливості перевірити вищезазначені матеріали, вказане не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_5 права на апеляційне оскарження судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенції прав людини.

Вищевказане свідчить про те, що висновок судді апеляційного суду про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є передчасним. Докази про отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи відсутні.

Апеляційним судом порушено право позивачів на оскарження судового рішення, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам закону.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала судді апеляційного суду скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.