Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2012 року,-

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 18 квітня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2012 року, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №210\7\485 від 20 вересня 2007 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок в АДРЕСА_1 загальною площею 83,8 кв.м., житловою площею 43,6 кв.м., який належить на праві власності останньому, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 20 вересня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_5 отримав грошові кошти в розмірі 47 000 доларів США під 13% річних строком до 15 серпня 2028 року.

На забезпечення виконання зобов»язання за вказаним кредитним договором сторонами було укладено договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_5 передав банку в іпотеку житловий будинок по АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору станом на 01 січня 2012 року виникла заборгованість в розмірі 70 843.99 доларів СІНА що еквівалентно 566 029.31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач мас право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на підставі ч.2 ст. 1050, ч.1 ст. 1054, ч.1 ст. І056-1ЦК України, ч. 1 ст.33 та ч. 1, 2 ст.35, ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи та встановленими обставинами.

Не заслуговують на увагу доводи скарги АДРЕСА_1 про те, що на момент укладення договору іпотеки 20 вересня 2009 року предмет іпотеки йому не належав, оскільки з договору купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року вбачається, що в цей день відповідач купив, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продали жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с.121).

Інші доводи скарги та матеріали витребуваної справи також не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.