6-38983зп14 Про визначення місце проживання малолітньої дитини - 20.10.2014 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану представником, - ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, прокурор м. Ялта, про визначення місця проживання малолітньої дитини; зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Печерського району міста Києва, ОСОБА_3, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, прокурор м. Ялти, про визначення місце проживання малолітньої дитини,

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської місця проживання малолітньої дитини. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у період із січня 2005 року до березня 2007 року він проживав однією сім'єю з відповідачкою у будинку АДРЕСА_4, без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_7 Після того, як дочці виповнилось два роки, то ОСОБА_6 покинула їх та переїхала в інше місце проживання. Із того часу дочка постійно проживає із позивачем та з його мамою. Відповідач з дитиною не спілкується, не турбується про неї, ніякої матеріальної допомоги не надає, постійно перебуває за межами України. Уточнивши свої позивні вимоги, позивач просив суд визначити місце проживання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_5, залишивши її на його утриманні і вихованні за адресою: АДРЕСА_5.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Печерського району міста Києва, ОСОБА_3, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, прокурор м. Ялти, про визначення місця проживання малолітньої дитини. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_5 незаконно утримує малолітню ОСОБА_7 у своєї матері у м. Запоріжжі. Просила суд визначити місце проживання дочки ОСОБА_7 зі своєю матір'ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 чи за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_7 з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року у відкритті касаційного провадження в зазначеній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - 321 ЦК України (435-15) .

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на наступні судові рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 06 червня 2012 року у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю; від 26 березня 2014 року у справі за позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом про визнання за неповнолітніми дітьми права на житло.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11"Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Проте зі змісту наданих судових рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2012 року та від 26 березня 2014 року не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року, оскільки в них предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини не є тотожними в порівнянні з ухвалою суду, про перегляд якої подано заяву.

Із врахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку, що у допуску до провадження Верховного Суду України справи необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, прокурор м. Ялта, про визначення місця проживання малолітньої дитини; зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Печерського району міста Києва, ОСОБА_3, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, прокурор м. Ялти, про визначення місце проживання малолітньої дитини відмовити.