Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, про визнання незаконним рішення Одеської міської ради, визнання незаконним державного акта про право власності на земельну ділянку, зобов'язання скасувати запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2012 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив визнати недійсним рішення Одеської міської ради народних депутатів від 23 грудня 2005 року про передачу у приватну власність земельної ділянки; визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю; скасувати запис про реєстрацію державного акта про право власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у його користуванні знаходиться земельна ділянка, що прилягає до його будинку та якою він користується з 1956 року. Посилається на те, що будучи користувачем спірної земельної ділянки, згоди на приватизацію указаної земельної ділянки не давав, право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_4 набула незаконно, а тому рішення Одеської міської ради народних депутатів від 23 грудня 2005 року про передачу у приватну власність земельної ділянки та державний акт на право приватної власності на землю є незаконними, а реєстрація права власності на вказану земельну ділянку підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами виник публічно-правовий спір при реалізації суб'єктом владних повноважень управлінських функцій на підставі законодавства.

Проте із такими висновками судів погодитися не можна, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 17 КАС України).

Отже, з огляду на вищезазначене, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Якщо спірні правовідносини не містять ознак, наведених вище, у цьому разі відсутній публічно-правовий спір.

Від справ цивільної юрисдикції адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

За змістом ст. ст. 2, 3, 80, 84, 123, 124, 127, 128, 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок; захист прав суб'єктів земельних відносин: громадян, юридичних осіб на земельні ділянки, органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади здійснюється шляхом визнання прав, визнання угод недійсними, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Спір, про вирішення якого подано позов, стосується правомірності надання в приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, з посиланням на порушення Одеською міською радою прав позивача, який до прийняття оскаржуваного рішення користувався зазначеною земельною ділянкою. Таким чином, з висновками судів про те, що справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, погодитись неможливо.

За таких обставин в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.