Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» до ОСОБА_4 про припинення капітального ремонту та перепланування квартири; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» про зобов'язання не чинити перешкоди при узаконенні переобладнання та перепланування квартири за касаційною скаргою житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» на додаткове рішення апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2011 року,

У червні 2008 року житлово-будівельний кооператив «Молодіжний» (далі - ЖБК «Молодіжний») звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачем під час проведення ремонту було зруйновано частину несучої, зовнішньої залізобетонної стіни, що підтверджується актом від 30 квітня 2008 року. ОСОБА_4 направлявся припис про зупинення незаконних ремонтних робіт, з вимогою привести квартиру в попередній стан, який залишений без реагування.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що проведене нею перепланування квартири не призводить до порушень несучих конструкцій будинку, що підтверджується актом обстежень технічного стану несучих та огороджуючи конструкцій від 16 травня 2008 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2009 року в задоволення позову ЖБК «Молодіжний» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано ЖБК «Молодіжний» не чинити перешкоди при узаконенні, переобладнанні та переплануванні квартири АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Зобов'язано ОСОБА_4 припинити проведення перепланування квартири АДРЕСА_1 у частині виконаного перепланування, за власні кошти, відновити планування квартири у первинний стан. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

У січні 2011 року ЖБК «Молодіжний» звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, у якій просив стягнути із ОСОБА_4 на його користь 9 468 грн. 20 коп. судових витрат, а саме - витрат пов'язаних з оплатою судового збору, інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та правової допомоги адвоката.

Додатковим рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЖБК «Молодіжний» суму сплаченого ним судового збору в розмірі 17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 17 грн. У решті вимог відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Апеляційний суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, обґрунтовано виходив із того, що такі витрати не підтверджені документально, а тому не підлягають до задоволення.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» відхилити.

Додаткове рішення апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.