Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євграфової Є.П.,

суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району, третя особа - директор дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району, третя особа - директор дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 1 листопада 2004 року працювала на посаді продавця у продуктовому магазині № 6 дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району; 30 серпня 2011 року була звільнена із займаної посади на підставі наказу № 14, виданого директором дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району ОСОБА_2, за прогул 11 серпня 2011 року. Однак, прогул вона не вчиняла, за усною домовленістю із напарницею ОСОБА_3 була вихідна, а в обідній час цього дня приходила на роботу, щоб підписати акт про проведення ревізії.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано незаконним наказ від 30 серпня 2011 року № 14 про звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді продавця магазину № 6 дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району з 12 серпня 2011 року. Стягнуто із дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району на користь ОСОБА_2 9060,03 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 серпня 2011 року до 25 червня 2012 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі дочірнє підприємство «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд, задовольняючи позов, правильно виходив із того, що із довідки директора дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району ОСОБА_2 від 11 червня 2012 року вбачається, що графіки роботи на підприємстві велися у довільній формі й не зберігалися, тобто письмових графіків виходу на роботу продавців магазину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 немає. Із табелів робочого часу за липень-серпень 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 була у відпустці з 8 до 31 липня 2011 року. 11 серпня 2011 року магазин працював у звичайному режимі, продавцем була ОСОБА_3 Цього дня проводилася інвентаризація, ОСОБА_2 приблизно о 12-14 год. прибула до магазину й підписала акт інвентаризації. Зазначених фактів відповідач не заперечував.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду (судів) не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Україна-1» споживчого товариства Дніпропетровського району відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.