Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.

суддів: Дербенцевої Т.П., Нагорняка В.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 липня 2011 року ОСОБА_2, керуючи без належної правової підстави автомобілем "Форд-Фіеста", власником якого є ОСОБА_3, порушив правила дорожнього руху і на мостовому переїзді через річку Дніпро у м. Дніпродзержинську о 21 год. 40 хв. допустив зіткнення з її автомобілем "Тайота-Королла", яким керував ОСОБА_4 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, чим їй завдано матеріальну шкоду у розмірі 38 232,36 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 38 157,36 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року у частині стягнення з неї шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судові рішення у частині вирішення позовної вимоги про відшкодування з ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не оскаржується, тому касаційна інстанція законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не перевіряє.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_3 шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно виходив з того, що керуванню ОСОБА_2 транспортним засобом без належних правових підстав сприяла недбалість власника джерела підвищеної небезпеки - ОСОБА_3, тому з урахуванням обставин справи стягнув з останньої матеріальну шкоду у розмірі 38 157,36 грн. та моральну шкоду у розмір 5 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 377 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій у частині стягнення з ОСОБА_3 шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не спростовують, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою заявника з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.