Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Стаханівська сільська рада Первомайського району Автономної Республіки Крим, відділ державного комітету із земельних ресурсів в Первомайському районі Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року,

У серпні 2011 року прокурор Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 повернути власнику - Первомайській районій державній адміністрації Автономної Республіки Крим - самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 8 050,68 грн.

Зазначав, що за результатами перевірки, проведеної головним державним інспектором відділу Держкомзему в Первомайському районі Автономної Республіки Крим, встановлено порушення ОСОБА_3 вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, який самовільно використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6 га, розташовану на території Стаханівської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим, і 28 квітня 2011 року винесено припис про усунення порушень земельного законодавства. Постановою від 6 травня 2011 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КпАП України. Незаконними діями відповідача заподіяна шкода, яка нарахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу, у розмірі 8 050,68 грн.

Рішенням Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2011 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 повернути власнику - Первомайській районній державній адміністрації Автономної Республіки Крим - самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6 га, яка знаходиться на території Стаханівської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 8 050,68 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року рішення Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2011 року у частині вирішення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги у частині вирішення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни несуть відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок, тому шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, підлягає відшкодуванню у повному розмірі власнику земельної ділянки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та ухвалюючи нове про відмову у задоволені позову у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не перевірив додержання порядку визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про надання земельних ділянок у приватну власність, розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим № 159-р від 26 березня 2007 року наданий дозвіл на складання технічної документації по відводу земельних ділянок загальною площею 6 га у власність вказаним особам по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності (запасу), розташованих на території Стаханівської сільської ради.

У 2007 році зазначені особи подали приватному підприємству «Земельно-кадастрове бюро «Надія» заявку на розробку технічної документації із землеустрою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим № 297-р від 19 липня 2011 року дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га у приватну власність для цих же потреб наданий ОСОБА_5 Проект землеустрою ним не виготовлений, державний акт на право власності на земельну ділянку не отриманий.

При проведені головним державним інспектором відділу Держкомзему в Первомайському районі Автономної Республіки перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ОСОБА_3 користується вказаною земельною ділянкою площею 6 га без правовстановлюючих документів, про що складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акт обстеження земельної ділянки від 27 квітня 2011 року.

28 квітня 2011 року відносно ОСОБА_3 винесений припис № 000280 і встановлений строк його виконання протягом 30 днів.

Постановою головного державного інспектору відділу Держкомзему в Первомайському районі Автономної Республіки Крим № 001353 від 6 травня 2011 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП (самовільне заняття земельної ділянки), з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн; останній копію постанови отримав, у встановлений законом строк постанову не оскаржив.

Як убачається із матеріалів справи, прокурор у позовній заяві просив відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої визначений та розрахований відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 25 липня 2007 року № 963 (963-2007-п) .

Судом апеляційної інстанції при ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позову у частині вирішення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не враховано, що вказана Методика (963-2007-п) застосовується виключно для розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок вчинення правопорушень, зазначених у її назві - визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди відповідно до Методики (963-2007-п) є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

У п. 4 Методики (963-2007-п) розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) як добуток площі самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнту функціонального використання земель і коефіцієнту індексації.

Суд першої інстанції правильно врахував вказані обставини та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої визначений та розрахований відповідно до вказаної Методики (963-2007-п) , а відтак - задовольнив заявлені позовні вимоги у цій частині.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 339 ЦПК України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Рішення суду апеляційної інстанцій у частині вирішення позовних вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки не оскаржується, тому касаційна інстанція законність і обґрунтованість судового рішення у цій частині не перевіряє.

Керуючись ст.ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року скасувати, рішення Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.