Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Макарчука М.А.,

Суддів: Мазур Л.М., Маляренко А.В.,Писаної Т.О., Матвєєвої О.А.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Житло План» про повернення грошових коштів у розмірі 28 617 грн. 78 коп., набутих без достатньої правової підстави,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2012 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 14 вересня 2011 року між ним та відповідачем був підписаний договір про надання послуг № 041577, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання за власний рахунок здійснити оплату обраного позивачем товару (транспортного засобу), який зазначено в додатку № 1 до договору та забезпечити отримання позивачем цього товару у власність, а позивач в свою чергу взяв на себе зобов'язання сплачувати відповідачеві адміністративні, реєстраційні та інші платежі, що обумовлені договором.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2012 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду про стягнення з відповідача з підстав набуття ним без достатньої на те правової підстави 28 617,78 грн.

Судами встановлено і не заперечується сторонами, що 14 вересня 2011 року сторони уклали договір № 041577 про надання послуг, спрямованих на отримання транспортного засобу орієнтовною вартістю 250 000 грн., який сторонами не оскаржується.

Судами також встановлено, що на виконання умов цього договору позивач сплатив реєстраційний платіж в розмірі 25 000 грн., адміністративні витрати - 840 грн. і два щомісячні платежі по 1388,89 грн.

Встановивши такі обставини, суди прийшли до правильного висновку про те, що позивач не доказав заявлені вимоги і обґрунтовано відмовили у їх задоволенні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і ґрунтуються на помилковому ототожненні позивачем укладеного ним 14 вересня 2011 року договору № 041577 про надання послуг правочину із кредитним договором.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.