6-23201св12 Про оспорювання батьківства - 24.10.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції Київської області, про оспорювання батьківства за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2012 року,

14 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 лютого 2003 року уклав із ОСОБА_4 шлюб. Через те, що між ними виникли особисті неприязні стосунки, у серпні 2008 року шлюбні відносини між ними припинені та з цього часу вони з відповідачкою однією сім'єю не проживають, він проживає з іншою жінкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 народила сина та зареєструвала його народження у відділі реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області, вказавши його батьком дитини. Оскільки він не є біологічним батьком дитини, і цього не заперечує сама відповідачка, просив виключити відомості про його батьківство з актового запису № 10 від 15 червня 2011 року про народження ОСОБА_5, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від

20 лютого 2012 року позов задоволено. Виключено відомості про батька ОСОБА_3 з актового запису № 10 від 15 червня 2011 року, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із доведеності позовних вимог в частині відсутності кровоспорідненості між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5, батьком якого він зареєстрований.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, вказавши, що позивач ОСОБА_3 на час реєстрації був обізнаний про те, що він не є біологічним батьком дитини, проте дав свою згоду на реєстрацію як батька, дійшов висновку про застосування положень ч. 5 ст. 136 СК України, відповідно до яких ОСОБА_3 у такому випадку не має права оспорювати батьківство.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2003 року. Шлюбні відносини між сторонами припинені у вересні 2008 року, що сторонами не оспорюється.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 народила сина, ОСОБА_5.

Як позивач ОСОБА_3, так і відповідачка ОСОБА_4 не заперечували, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_5, та цей факт визнали у судовому засіданні (а.с.29, 34).

З огляду на положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України, вказані обставини не підлягають доказуванню.

Згідно актового запису № 10 від 15 червня 2011 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області, батьком дитини ОСОБА_5 записано позивача ОСОБА_3

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (v0003700-06) судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Усупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України, ОСОБА_4 не надала доказів на підтвердження заперечень проти позову, вказуючи при цьому, що позивач не є біологічним батьком дитини (а.с.29), як і не надала доказів того, що

ОСОБА_3, не проживаючи з нею тривалий час, подав заяву про визнання свого батьківства. Крім того, ОСОБА_4 не надала достовірних і беззаперечних доказів того, що ОСОБА_3 знав та був присутнім в момент реєстрації батьківства чи був обізнаний про те, що його зареєстровано батьком дитини, як і не заперечувала того, що реєстрація відбувалась у відсутність ОСОБА_3 та для проведення реєстрації вона надала дані про батька на підставі копій його документів.

З огляду на наведене, апеляційний суд не мав достатніх підстав для застосування ч. 5 ст. 136 СК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та виключення запису про ОСОБА_3 як батька ОСОБА_5 з актового запису про народження дитини, оскільки відсутність кровоспоріднення між ним та дитиною сторонами не оспорювалась та згоди на реєстрацію себе як батька дитини ОСОБА_3 не надавав.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.