Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Скіф», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування із незаконного володіння земельної ділянки за касаційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 8 червня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 13 грудня 2011 року,

У лютому 2011 року прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, розташовану у АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_3 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 6 квітня 2010 року, та витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради із незаконного володіння відповідача зазначену земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 25 листопада 2009 року

відповідачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. Однак указаним розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації передано Обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» земельну ділянку, площею 10,7899 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва. Рішень щодо передачі відповідачу земельної ділянки, на яку видано державний акт, зазначеним розпорядженням не приймалося та заяв з цих питань відповідачем до Севастопольської міської державної адміністрації не подавалося.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 8 червня 2011 року позов задоволено. Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, серії ЯИ № 043742, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 6 квітня 2010 року ОСОБА_3 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 011088300792 визнано недійсним. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:58:002:0194, нормативно-грошовою вартістю 65 800 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 13 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 10,7899 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:58:002:0194, нормативно-грошовою вартістю 65 800 грн. скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень у межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи спір, суди виходили із того, що спірна земельна ділянка, надана відповідачу у власність із порушенням вимог діючого законодавства, а саме без згоди «Севастопольського дослідного лісомисливського господарства», де вона знаходилась у постійному користуванні.

Такі висновки судів є правильними.

Судами встановлено, що на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 25 листопада 2009 року за № 913-р було передано обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» земельну ділянку, площею 10,7899 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва.

Відповідачу ОСОБА_3 було видано державний акт серії ЯИ № 043742 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:58:002:0194, площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва, на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 25 листопада 2009 року за № 913-р.

Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 149 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 116 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення їх у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судами також установлено, що передаючи у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку, не було враховано, що вона відноситься до земель ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» як земля лісового фонду, що випливає з даних картографічного матеріалу та довідки підприємства (а.с. 92).

За таких обставин суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що Севастопольська міська адміністрація не вправі була розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Крім того, з урахуванням, що спірна земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_3, який позов визнав та судові рішення не оскаржує, доводи обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» про незаконність висновків суду щодо недійсності державного акта на ім'я ОСОБА_3 є безпідставними.

Доводи обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф», викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків, зроблених судами, не містять правових підстав для їх скасування, оскільки судові рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Скіф» відхилити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 8 червня 2011 року в частині залишеним без змін рішенням апеляційного суду, та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 13 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.