Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О. Суддів:Дем"яносова М.В.,Коротуна В.М., Попович О.В.,Штелик С.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2012 року,

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № SIYO0GA00003807 від 21 грудня 2007 року, а також у забезпечення вказаного договору між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого визначено квартиру АДРЕСА_1 У зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання по вказаному кредитному договору станом на 26 серпня 2011 року виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути, звернувши стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2007 року в сумі 598842,85 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 із застосуванням процедури продажу шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» права на продаж предмета іпотеки з початковою вартістю 477459,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2012 року змінено заочне рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року.

Резолютивну частину викладено в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2007 року у сумі 598842,85 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 із застосуванням процедури продажу шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» права на продаж предмета іпотеки з початковою вартістю 477459,00 грн., шляхом її продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (898-15) .

У касаційній скарзі заявник порушує питання про зміну заочного рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2012 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Судами встановлено, що 21 грудня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № SIYO0GA00003807, за умовами якого останньому був наданий кредит у розмірі 65000,00 доларів США на споживчі цілі, а також 14063,80 доларів США на сплату страхових платежів, передбачених пунктами 2.1.3 та 2.2.7 договору.

21 грудня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 для забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань за кредитним договором № SIYO0GA00003807 укладено договір іпотеки, предметом якого визначено квартиру АДРЕСА_1

Станом на 26 серпня 2011 року заборгованість ОСОБА_6 перед позивачем становила 75137,12 доларів США, що за курсом НБУ становить 598842,85 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконував своїх зобов'язань за вказаним договором кредиту, в результаті чого утворилася заборгованість, яку необхідно стягнути з ОСОБА_6 на користь банку, шляхом надання останньому права на продаж іпотеки з початковою вартістю 477459,00 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині способу звернення стягнення на іпотечне майно, суд апеляційної інстанції вважав за можливе стягнути з ОСОБА_6 заборгованість в сумі 598842,85 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з публічних торгів з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (898-15) .

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та пунктом 27 договору іпотеки, укладеного між сторонами 21 грудня 2007 року, закріплено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Пунктом 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року (v0005740-12) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.

Із позовної заяви вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIYO0GA00003807 від 21 грудня 2007 року в розмірі 598842,85 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, що не суперечить вимогам статті 38 Закону України "Про іпотеку" та умовам договору іпотеки, укладеного між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У порушення положень статті 11 ЦПК України суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» та самостійно визначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з публічних торгів, що є неприпустимим.

Відповідно до частини 2 статті 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2012 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.