Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до госпіталю Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа - Головне управління Державного казначейства України, про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 листопада 2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2012 року,

У травні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з квітня 2000 року до 20 лютого 2006 року вона проходила військову службу за контрактом у військовій частині 2138 ДПС України, під час якої отримала ушкодження здоров'я. У період з 15 листопада 2005 року до 4 грудня 2005 року вона в госпіталі проходила щорічний профілактичний огляд на професійну придатність, у зв'язку з чим отримала виписний епікриз. Проте, у госпіталі її не повідомили про те, що вона хворіє на інфекційну хворобу, про це вона довідалась пізніше, а відповідні медичні документи направили до начальника медичної частини за місцем проходження її служби, що потягло за собою розголошення медичної таємниці та завдало позивачу моральної шкоди. Із наведених підстав позивач просила стягнути з відповідача 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 3 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з недоведеності позову відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України та відсутності передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки, як правильно встановили суди, прав позивача відповідачем порушено не було.

Суди повно та всебічно розглянули справу, правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже, рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 листопада 2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.