Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Четверта Луганська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини та визначення частки померлого у спільній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_5, Четверта Луганська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадщину, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 5 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 9 листопада 2011 року,

У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_8, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді частки у квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_9 та ОСОБА_4 доглядали ОСОБА_8 до її смерті та домовились, що спадщина буде належати ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала у вищевказаній квартирі, зробила ремонт, проте, відповідної заяви до нотаріальної контори вона не подавала. Із наведених підстав просила встановити факт прийняття спадщини та визначити частку померлого у спільній власності.

Не погоджуючись із первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він є сином ОСОБА_8, тобто спадкоємцем першої черги за законом, а тому, просив визнати за ним право власності на спадкове майно у вигляді ј частини вищевказаної квартири, а за ОСОБА_4 - також на ј частину цієї квартири, крім того, просив зобов'язати нотаріальну контору видати йому свідоцтво про право на спадщину на ј частину квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 5 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 9 листопада 2011 року, первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити рішення суду першої інстанції: первісний позов задовольнити частково щодо визначення часток у спільному майні у розмірі Ѕ частини квартири, у іншій частині вказаного позову відмовити за необґрунтованістю; зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, крім того, - скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з доведеності первісного позову та недоведеності зустрічного позову відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 5 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 9 листопада 2011 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.