Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа: публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», про стягнення страхового відшкодування та пені, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2012 року,

У червні 2009 року ОСОБА_3. звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між нею та ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» було укладено договір №310545511 від 7 грудня 2007 року з страхування засобів наземного транспорту - автомобіля «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1, строком дії з 8 грудня 2007 року 00 годин 00 хвилин до 7 листопада 2008 року до 24 годин 00 хвилин. Вигодонабувачем за цим договором є ВАТ «Родовід Банк».

27 травня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода з вини третьої особи, в якій автомобіль «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1 зазнав пошкоджень на загальну суму 20923 грн. 56 коп. Позивач на виконання умов вказаного договору своєчасно звернулась до страховика з відповідною заявою про відшкодування завданих збитків. Проте, відповідачем виплата страхового відшкодування відбулась за даними випадком лише 18 лютого 2009 року в розмірі 16931 грн. 30 коп.

5 червня 2008 року з вини позивача сталась дорожньо-транспортна пригода за участю її автомобіля, в якій вказаний автомобіль зазнав пошкоджень на загальну суму 68308 грн. 80 коп. Проте, страховиком у виплаті страхового відшкодування було відмовлено, з огляду на те, що позивач використовувала автомобіль з порушенням умов технічної експлуатації транспортного засобу.

Позивач з урахуванням уточнень просила стягнути з відповідача на її користь суму грошових коштів у розмірі 11131 грн. 70 коп., з яких 5307 грн. 16 коп. пені, 1315 грн. 09 коп. інфляційних витрат, 2489 грн. 45 коп. три відсотки річних, 420 грн. оплата експертиз, 1600 грн. оплата послуг стоянки. При цьому, оскільки вигодонабувачем є ВАТ «Родовід Банк», позивач просила стягнути з відповідача на користь банку в рахунок погашення кредитної заборгованості 36140 грн. 28 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «АСК «ІНГО Україна» на користь ПАТ «Родовід банк», як вигодонабувача за договором із страхування засобів наземного транспорту №310545511 від 7 грудня 2007 року, суму страхового відшкодування в розмірі 36140 грн. 28 коп. Стягнуто з ПАТ «АСК «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_3 пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 5307 грн. 16 коп., оплату послуг експертизи у розмірі 420 грн., оплату послуг стоянки 1600 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 250 грн., а всього на загальну суму 7761 грн. 83 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 7 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» було укладено договір №310545511 від 7 грудня 2007 року з страхування засобів наземного транспорту - автомобіля «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1, строком дії з 8 грудня 2007 року 00 годин 00 хвилин до 7 листопада 2008 року до 24 годин 00 хвилин. Вигодонабувачем за цим договором є ВАТ «Родовід Банк».

27 травня 2008 року з вини третьої особи сталось ДТП, в якій автомобіль «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, зазнав пошкоджень на загальну суму 20923 грн. 56 коп., що підтверджується звітом про оцінку автомобіля №757 від 17 липня 2008 року, складеного суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 Позивач своєчасно повідомила страхову компанію про вказану ДТП. Відповідачем здійснена виплата позивачу страхового відшкодування за даним страховим випадком 18 лютого 2009 року в розмірі 16931 грн. 30 коп. без урахування франшизи.

5 червня 2008 року з вини позивача сталась дорожньо-транспортна пригода за участю її автомобіля, що підтверджується постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 1 липня 2008 року відносно ОСОБА_3. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1 за №649 від 31 липня 2008 року, вказаний автомобіль зазнав пошкоджень на загальну суму 68308 грн. 80 коп. Страховиком було відмовлено у виплаті страхового відшкодування вказаних збитків, з огляду на те, що позивач використовувала автомобіль з порушенням умов технічної експлуатації транспортного засобу, що підтверджується листом за №V/3560 від 18 вересня 2008 року.

Згідно звіту про оцінку автомобіля «Hyundai Getz», державний номер НОМЕР_1, №1345/01/09 від 26 січня 2009 року вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля позивача, пошкодженого при ДТП, складає 22123 грн. 42 коп.

Задовольняючи позов та стягуючи на користь ВАТ «Родовід Банк» 36140 грн. страхового відшкодування, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності підстав для такої виплати, передбачених п. 4.2 Договору.

З такими висновками суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Між ЗАТ АСК «Інго Україна» та ОСОБА_3. відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 16 листопада 2007 року за №0672182, укладено договір №310545511 від 7 грудня 2007 року, який в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 8.1 договору сторони дійшли згоди про те, що за всіма умовами, що не відображені у цьому договорі сторони керуються Законом України «Про страхування» (85/96-ВР) та Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №0672182 від 16 листопада 2007 року, розробленими Страховиком.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Статтею 3 Закону України «Про страхування», страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до п. 4.2 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється за письмовим погодженням із вигодонабувачем.

Зі змісту наведених норм випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Із матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач - ПАТ "Родовід Банк" - залучений до участі у справі як третя особа та згідно зі ст. 34 ЦПК України самостійних позовних вимог до страховика про стягнення на його користь страхової виплати не заявив.

В ході розгляду справи судами не з'ясована позиція ПАТ «Родовід банк» в частині стягнення страхового відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, неправомірно стягнули на користь ПАТ «Родовід Банк» страхове відшкодування в розмірі 36140 грн. 28 коп.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій при обрахуванні суми страхового відшкодування помилково врахували у таке відшкодування амортизаційний знос транспортного засобу. (п.6.4, 6.6 Договору).

Отже, у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд умовам договору та Правилам страхування належної оцінки не надав, відшкодував завдану шкоду на користь третьої особи, яка не заявляла самостійні вимоги, не врахував при обчисленні суми страхового відшкодування сум, які не підлягають відшкодуванню.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, інфляційних витрат, трьох відсотків річних, витрат пов'язаних з проведенням експертизи та вартості послуг стоянки є похідними від вимог про стягнення страхового відшкодування, тому в цій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції також підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.