Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» на ухвалу судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 травня 2012 року,

ПАТ «Державний ощадний банк» в особі територіального безбалансового відділення № 10022/58 філії Хмельницького обласного управління звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 травня 2012 року, справу повернуто позивачеві для подання до суду за місцезнаходженням відповідача.

У касаційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії Хмельницького обласного управління» просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позивачеві позовної заяви для подання до суду за місцезнаходженням відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив зі змісту ст. 109 ЦПК України та довідки сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб (далі - СГІРФО) Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області № 2086 від 24 квітня 2012 року, згідно якої відповідач знятий з реєстраційного обліку за адресою: смт. Крижопіль Вінницької області.

Також послався на довідку ЖКГ ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» від 25 квітня 2012 року, згідно якої ОСОБА_3 знятий з реєстраційного обліку і за адресою: АДРЕСА_1. Тому вважав, справа не підсудна Теофіпольському районному суду.

Проте такі висновки судів не відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до п. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно довідки СГІРФО Теофіпольського РВ УМВС України у Хмельницькій області № 2086 від 24 квітня 2012 року ОСОБА_3 28 листопада 2011 року знятий з реєстраційного обліку за адресою: смт. Крижопіль Вінницької області (а. с. 2).

Відповідно до довідки ЖКГ ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» від 25 квітня 2012 року ОСОБА_3 28 листопада 2011 року знятий з реєстраційного обліку і за адресою: АДРЕСА_1 не проживає (а. с. 4).

Згідно ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Суддя першої інстанції на зазначену норму закону уваги не звернув, не врахував, що отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, що її подала, для звернення до суду за місцезнаходженням відповідача.

Апеляційний суд, у порушення ст. ст. 303- 304 ЦПК України, доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив та залишив без змін ухвалу судді першої інстанції, постановлену з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 травня 2012 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.