Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Головуючого Кузнецова В.О.

Суддів: Кадєтової О.В., Мартинюка В.І., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закарпатської обласної спілки «Бескид» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та договором поруки, за касаційною скаргою Шерегія Василя Михайловича, що діє від імені та в інтересах Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид», на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року

У травні 2011 року Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та договором поруки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно укладеного 27 травня 2006 року між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 договору позики № 636-06, останньому було надано позику в сумі 5500 гривень зі сплатою відсотків за користування нею у розмірі 33 % річних від суми позики та строком погашення до 27 травня 2008 року. ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно сплачувати частину позики та відсотки за користування нею відповідно до графіку погашення.

Крім того, у забезпечення виконання кредитного договору між КС «Бескид» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно договору поруки № 636-06 від 27 травня 2006 року ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що виникли на підставі вищевказаного договору позики. Позичальник свої обов'язки по поверненню позики та сплаті відсотків належним чином не виконує. Станом на 16 травня 2011 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 12 882 гривні 14 копійок, що складається з суми позики у розмірі 4500, 97 гривень та 8381,17 гривень - відсотків за користування позикою. Тому, позивач просив солідарно стягнути суму боргу з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗОКС «Бескид» суму боргу за договором позики у розмірі 12 882 гривні 14 копійок та 248 гривень 82 копійки судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 боргу та судових витрат скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні вказаних вимог. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Шерегій В.М., що діє від імені та в інтересах Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року та залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судами установлено, що 27 травня 2006 року між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 636-06. Згідно з умовами якого позивач надав відповідачу позику в сумі 5500 гривень зі сплатою 33 відсотків річних від суми позики за користування нею.

ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно сплачувати частину позики та проценти за користування нею у відповідності до графіку погашення позики, починаючи з 27 травня 2006 року по 27 травня 2008 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором позики, між ЗОКС « Бескид» та ОСОБА_2 27 травня 2007 року було укладено договір поруки № 636-06, згідно якого останній поручився перед спілкою за виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань по поверненню позики, сплати відсотків за користування нею та додаткових відсотків.

З травня 2007 року позичальник своїх зобов'язань за договором позики не виконував, внаслідок чого станом на 16 травня 2011 року у нього виникла заборгованість у сумі 12 882 гривні 14 копійок.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги дійшов висновку, що відповідальність боржника забезпечена порукою, а тому солідарно стягнув заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗОКС «Бескид».

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в частині позову про стягнення боргу за кредитним договором з поручителя, апеляційний суд виходив із того, що відповідальність поручителя припинилась на підставі п. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки позичальником ЗОКС «Бескид» пропущено шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя.

Згідно з п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з договору поруки № 636-06 від 27 травня 2006 року, укладеного між ЗОКС «Бескид» і ОСОБА_2, то у п. 6 цього договору зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань, що випливають з договору позики, тобто з зазначеного договору поруки слідує, що у ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору позики закінчився 27 серпня 2008 року, позивач звернувся з вимогою до суду до поручителя в травні 2011 року.

Оскільки кредитор не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за договором позики, то апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення боргу з поручителя.

Враховуючи вищевикладене, рішення апеляційного суду прийнято з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ,

Касаційну скаргу Шерегія Василя Михайловича, що діє від імені та в інтересах Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид», відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.