Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гончара В.П.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, приватного підприємства «Слобода-Тур» про захист прав споживача, стягнення суми за невиконання зобов'язання, відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року, -

У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10 268,75 грн., 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 30 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та витрати з оплати правової допомоги у сумі 2 500 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що 3 червня 2008 року він уклав договір з ФОП ОСОБА_4 про організацію туру, забезпеченого комплексом туристичних послуг його та його родині у п'ятизірковому готелі «Хайят», розташованому у м. Таба у Єгипті, терміном перебування з 13 червня 2008 року по 27 червня 2008 року. На виконання вказаного договору оплатив повну вартість туру у розмірі 9 595 грн.

До дня відльоту з Харкова від виконавця договору ОСОБА_3 не отримав проїзних документів, ваучерів на розміщення та проживання у готелі та ваучери на трансфер. У зазначений термін виїзд не відбувся, оскільки рейс Харків-Таба-Харків було відмінено у зв'язку з відсутністю літака з технічних причин.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 10 624,37 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року та залишення в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Задовольняючи позов та покладаючи обов'язок з відшкодування матеріальної та моральної шкоди за відміну рейсу літака на турагента, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що у договорі від 3 червня 2008 року, укладеному між позивачем та ФОП ОСОБА_4, відсутні дані про туроператора.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі не несуть відповідальності за скасування чи зміну часу відправлення і пункту призначення авіарейсів і пов'язаних з цим змін програми туру та за збитки, спричинені туристу у випадку відміни рейсу Перевізником, зміни часу відправлення, а також пов'язані з цим зміни програми туру.

Проте такий висновок апеляційного суду, всупереч ст.ст. 213, 214 ЦПК України є таким, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи та дослідження не усіх доказів, на які сторони посилалися на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Судами встановлено, що 3 червня 2008 року позивач уклав договір з ФОП ОСОБА_4 про організацію туру, забезпеченого комплексом туристичних послуг його та його родині у п'ятизірковому готелі «Хайят», розташованому у м. Таба у Єгипті терміном перебування з 13 червня 2008 року по 27 червня 2008 року. На виконання вказаного договору оплатив повну вартість туру у розмірі 9 595 грн.

До дня відльоту з Харкова від виконавця договору ОСОБА_3 не отримав проїзних документів, ваучерів на розміщення та проживання у готелі та ваучери на трансфер. У зазначений термін виїзд не відбувся, оскільки рейс Харків-Таба-Харків було відмінено у зв'язку з відсутністю літака з технічних причин.

Листом від 11 червня 2008 року ПП «Слобода - Тур» інформував ФОП ОСОБА_4 про відміну рейсу Харків-Таба-Харків та гарантував повернення раніше сплаченої ОСОБА_3 вартості турпакету.

Згідно із Законом України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року (324/95-ВР) туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

За цим же Законом туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти)- юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до п.3.1. договору про організацію туристичного туру від 3 червня 2008 року серед прийнятих на себе виконавцем ФОП ОСОБА_4 зобов'язань були наступні: забезпечити замовника ОСОБА_3 належним чином оформленими виїзними документами, негайно повідомити замовника про неможливість надання замовлених послуг і погодити перенесення дати початку поїздки.

Згідно підпункту 2.1.7. договору від 20 липня 2007 року, укладеного між туроператором ПП «Слобода - Тур» та турагентом ФОП ОСОБА_4, туроператор відповідає за виконання прийнятих на себе зобов'язань тільки за умови виконання турагентом вимог договору і чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів і туристичної діяльності.

Аналіз вищенаведених положень у сукупності зі встановленими обставинами справи свідчить про те, що переглядаючи справу у апеляційному порядку, суд не перевірив причину відміни та назву рейсу позивача, не з'ясував, чи перерахувала ОСОБА_4 сплачені ОСОБА_3 кошти на рахунок ПП «Слобода - Тур» та чи оплатив туроператор замовлені позивачем послуги.

Крім того, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не з'ясував, чи виконано турагентом взяті за договором зобов'язання у повному обсязі, зокрема в частині надання необхідного пакету документів та перенесення поїздки на інший час; не встановив за яку частину турпродукту відповідає туроператор, а за яку турагент; не дослідив та не надав належної оцінки тому, що ПП «Слобода-Тур» у листі від 11 червня 2008 року гарантувало повернення раніше сплаченої суми за спірний турпакет та не з'ясував чому сплачену суму не було повернуто позивачеві.

Згідно ч. 2 ст. 338 ЦПК України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.