Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2012 року,

У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - ПАТ СК «Інгосстрах») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 працювала на посаді старшого спеціаліста по страховій діяльності - менеджером по взаємодії зі страховими компаніями Краматорської філії ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_3 була посадовою особою, яка виконувала свої службові обов'язки, але допустила службову халатність - під час огляду транспортного засобу не звірила дані, які були відображені у технічній документації, з фактичними даними автомобіля, який надав ОСОБА_4 Такі дії дозволили ОСОБА_4 отримати страхове відшкодування на підставі недостовірних даних. Кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України була закрита Краматорським міським судом Донецької області у зв'язку з актом амністії. Просили позов задовольнити.

Рішенням Краматорського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 лютого 2012 року, в задоволенні позову ПАТ «СК «Інгосстрах» відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «СК «Інгосстрах» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у позовній заяві ПАТ «СК «Інгосстрах» посилається лише на постанову Краматорського міського суду від 2 серпня 2011 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, який передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, внаслідок амністії. Оскільки у кримінальній справі ухвалено постанову, а не вирок, тому усі обставини, на які посилається позивач підлягають доказуванню відповідно до ст. 60 ЦПК України.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2011 року кримінальну справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України внаслідок акта амністії, закрито. Звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності. Крім того, роз'яснено ПАТ «СК «Інгосстрах» право на звернення до суду про відшкодування шкоди у порідку цивільного судочинства. Зазначеною постановою також встановлено факт, що ОСОБА_3 допустила службову халатність та спричинили позивачу матеріальну шкоду у розмірі 157 006 грн 12 коп.

Суди не звернули уваги, що ухвалюючи постанову про закриття кримінальної справи з підстав амністії, ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих обставин. Також, звільнивши від кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 не була звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну позивачу.

Усне посилання ОСОБА_3 на оскарження постанови Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2011 року в апеляційному порядку без наявності підтверджуючих на то відповідних документів, є обставиною, яка за законом має бути підтверджена певними засобами доказування та не може підтверджуватися іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що постанова Краматорського міського сулу Донецької області від 2 серпня 2011 року не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку.

За таких обставин судами не було надано обґрунтованого висновку того, що на зазначену постанову не може бути здійснено посилання, як на підставу відшкодування завданої ОСОБА_3 шкоди.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12) «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» у випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку (у зв'язку із закінченням строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю) на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову органів дізнання та досудового слідства, а також постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, прийнятих за результатами проведеного в порядку кримінального судочинства розслідування за умови визнання їх істотною для справи обставиною відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК.

Крім того, суди не звернули уваги, що між сторонами фактично існує спір що до повернення грошових коштів у рамках трудової діяльності відповідачки, що регулюється нормами КЗпП України (322-08) , а у позовній заяві ПАТ СК «Інгосстрах» посилається на підстави, передбачені ЦК України (435-15) .

За таких обставин висновок суду є припущенням з огляду на приписи ст. 60 ЦПК України.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення зазначених норм процесуального права суди на наведені докази уваги не звернули, не надали їм оцінку у сукупності з іншими доказами, та не встановили обставини справи на підтвердження яких ці докази надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги із скасуванням судових рішень та передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.