Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Черненко В.А., Диби В.Г., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Одеська товарна біржа, про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_8 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2012 року,

У липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати договір № 2663 від 26 квітня 1994 року купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Одеською товарною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю - дійсним, а також визнати за ним право власності на 67/100 часток домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 квітня 1994 року він купив у відповідачів 67/100 часток домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена нерухомість належала відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого орендним підприємством "Антарктика" та зареєстрованим у ОМБТІ. Після отримання грошових коштів відповідачі передали йому у власність 67/100 вказаної домобудівлі, але на теперішній час він не може користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки договір купівлі-продажу укладений у неналежній формі.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу за № 2663 від 26 квітня 1994 року 67/100 часток домобудівлі АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, який діяв за довіреністю № 1978 від 24 березня 1994 року, завіреною генеральним консульством України у Чикаго, США, від імені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який було оформлено на Одеській товарній біржі - дійсним.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 67/100 часток домобудівлі АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, задовольняючи позов, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій по їх оцінці.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень суду не дають підстав для висновку про те, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.