Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
15 жовтня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Горелкіної Н.А., Журавель В.І., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Макарівської селищної ради Київської області, Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 про визнання недійсними рішень селищної ради, державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 13 червня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 квітня 2007 року за нею визнано право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,45 га, з яких 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства.
При оформленні правовстановлюючих документів Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області відмовило у присвоєнні цій ділянці кадастрового номера, оскільки на неї накладалася земельна ділянка, що належить ОСОБА_5, а тому позивачка не могла отримати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
Вважала, що ОСОБА_5 протиправно приватизувала свою земельну ділянку, технічна документація виготовлялася з порушеннями законодавства, координати в базі даних управління Держкомзему не відповідають координатам її ділянки на місцевості, межі із суміжними землевласниками вона не погоджувала.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 квітня 2012 року в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень селищної ради, державного акта на право власності на земельну ділянку скасовано, позов у цій частині задоволено частково. Визнано недійсним рішення Макарівської селищної ради Київської області від 16 листопада 2004 року № 343 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,114 га для ведення особистого селянського господарства по вул. 8 Березня в смт. Макарові Київської області. визнано недійсним державний акт серії КВ № 050202 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,114 га для ведення особистого селянського господарства по вул. 8 Березня в смт. Макарові Київської області, виданий 05 травня 2006 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів за № 457. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 квітня 2007 року за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,45 га, з яких 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІV-КВ № 078024 від 24 червня 1999 року.
З протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області від 28 травня 2012 року та схеми взаємного перекриття земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається взаємне перекриття земельних ділянок і саме ділянка ОСОБА_5 гострим кутом накладається на ділянку ОСОБА_4
Згідно з повідомленням Макарівської філії ТОВ Українська експертна група від 01 червня 2012 року № 27 в ході робіт при визначенні кадастрового номера земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,0730 га в Управлінні Держкомзему Макарівського району Київської області була виявлена накладка на сусідню ділянку ОСОБА_5 У зв'язку з існуючим накладанням земельних ділянок неможливо визначити кадастровий номер та виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 188).
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що неподання позивачкою доказів до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами, оскільки Управління Держкомзему Макарівського району Київської області не надавало вказаної інформації, незважаючи на звернення позивачки та запит суду при розгляді адміністративної справи (а.с. 155).
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов у відповідності до положень ст. 155 ЗК України та статей 10, 60 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 13 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів : Горелкіна Н.А.,
Журавель В.І.,
Ситнік О.М.