Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнецова В.О.

суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Остапчука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Життя», третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення страхової виплати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Життя» (далі - ЗАТ «ВіЕйБі Життя»), третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення страхової виплати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між ним та ЗАТ «ВіЕйБі Життя» договором № № СІ043КФ016 від 22 лютого 2007 року, позивач має право на отримання страхової виплати у зв'язку з настанням страхового випадку.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ЗАТ «ВіЕйБі Життя» на користь ОСОБА_1 93310 гр. 69 коп. страхової виплати, 933 гр. 11 коп. судового збору та 120 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 94363 гр. 80 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушено питання про скасування рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року та залишення в силі рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року, із посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування, чим порушив умову договору страхування, укладеного сторонами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 991 ЦК України, між сторонами була погоджена така умова, як відмова у виплаті страхового відшкодування у випадку вчинення страхувальником умисного злочину, що призвів до страхового випадку, а також у зв'язку з тим, що договором страхування у разі настання страхового випадку визначено особу, якій страховик здійснює страхову виплату, - вигадонабувача, яким є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Проте повністю з такими висновками суду першої та апеляційної інтстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 для придбання автомобіля Део Ланос був отриманий кредит в розмірі 58 833 грн., на підставі кредитного договору №18-11 від 22 лютого 2007 року, укладеного між ним та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

На виконання умов кредитного договору позивач уклав з ЗАТ «ВіЕйБіЖиття» договір добровільного страхування життя № СТ 043 КФ 016 від 22 лютого 2007 року, за умовами якого, страхова сума першого року страхування була встановлена в розмірі 11 696,00 доларів США і в разі страхового випадку мала бути виплаченою в гривнях по курсу НБУ на дату оплати.

В період дії договору страхування - 19 березня 2007 року близько 02 год. 00 хвилин на автодорозі с. Забір'я у зв'язку з несприятливими погодними умовами, сталась ДТП за участю автомобіля позивача, в результаті якої він сам отримав тяжкі травми.

18 липня 2007 року йому встановлена І група інвалідності до серпня 2008 року в результаті вказаної вище ДТП, з ураженням опорно-рухового апарату з потребою постійного стороннього догляду.

20 липня 2012 року позивач звернувся до страховика ЗАТ «ВіЕйБіЖиття», правонаступником якого є ПрАТ «Юпітер Страхування життя Вієнна Іншуранс груп» із заявою про виплату страхової суми.

Листом від 06 листопада 2007 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхової суми, пославшись на те, що в момент ДТП позивач 19 березня 2007 року знаходився за кермом в стані алкогольного сп'яніння, що згідно з договором страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому, вказаним вироком виключено із пред'явленого обвинувачення п. 2.9 Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України "Про страхування").

У відповідності до положень ст.ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 991 та ст. 26 Закону України «Про страхування» встановлені перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави дляв відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на те, що сторони вільні в укладанні договору, а умовами договору страхування, передбачено, зокрема, п. 11.1., що не вважається страховим випадком вчинення Страхувальником, Вигадонабувачем - фізичною особою злочину, що призвів до страхового випадку та є підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, яким доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У порушення вищенаведених вимог процесуального законодавства суди попередніх інстанцій не з'ясували чи відноситься вчинений позивачем (страхувальником) злочин до умисних злочинів, чи не суперечить закону така умова договору страхування та підстава для відмови у здійсненні страхового відшкодування, як вчинення будь-якого злочину страхувальником або вигадонабувачем, що призвело до страхового випадку.

Крім того, як вбачається із договору страхування, вигодонабувачами за договором у разі настання страхового випадку, є Всеукраїнський Акціонерний Банк та фізичні особи: спадкоємці, які встановлюються згідно законодавства України.

За правилами ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Таким чином, якщо вигодонабувач (банк) відмовився від права наданого йому на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись цим правом.

У порушення вимог статті 214 ЦПК України, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи відмовився банк від права вимоги страхового відшкодування, наданого йому на підставі договору та взагалі його ставлення до заявленого позову.

Допущені судами при вирішенні спору порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення не можуть вважатись обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.