Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Селецької сільської ради, Лубенського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання рішення виконавчого комітету Селецької сільської ради Оржицького району неправомірним та його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_5 та про визнання дійсним свідоцтва про право приватної власності на будинок, виданого на ім'я ОСОБА_6, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Селецької сільської ради про визнання свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_6 недійсним, визнання дійсним свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_5 та про визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2012 року,

У березні 2011 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до Селецької сільської ради, Лубенського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання рішення виконавчого комітету Селецької сільської ради Оржицького району неправомірним та його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_5 та про визнання дійсним свідоцтва про право приватної власності на будинок, виданого на ім'я ОСОБА_6, посилаючись на існування двох правовстановлюючих документів на жилий будинок АДРЕСА_1, виданих на ім'я її сина ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ім'я ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа із самостійними позовними вимогами ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, Селецької сільської ради про визнання свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_6 недійсним, визнання дійсним свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_5 та про визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування, посилаюсь на те, що ОСОБА_5, спадкоємцем якого він є, у встановленому законом порядку отримав у власність спірний будинок.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2011 року первісний та зустрічні позови задоволено частково: свідоцтва про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 від 8 жовтня 2001 року на ім'я ОСОБА_5 та від 14 січня 1998 року на ім'я ОСОБА_6 - визнано недійсними; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2012 року зазначене рішення в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, видане 8 жовтня 2001 року на ім'я ОСОБА_5 скасовано й в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі відмовивши в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Судами попередніх інстанцій правильно визначено характер спірних правовідносин й вірно застосовані положення ст. ст. 120, 123, 125, 126 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та ст. ст. 328, 1216, 1268 ЦК України

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.