Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року,

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому вказувало, що 29 січня 2008 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитну угоду, за умовами якої останній надавався кредит у розмірі 140 тис. доларів США. Строк повернення кредиту та його окремих частин - траншів, встановлювався договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 29 січня 2018 року.

29 січня та 21 березня 2008 року між сторонами укладено договори про видачу траншів, відповідно до яких банк надав позичальниці кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме 90 тис. та 50 тис. доларів США.

За користування кредитними коштами, позичальниця зобов'язувалася сплачувати 16 % річних, а у разі порушення зобов'язання - 32 % річних від суми залишку несплаченої заборгованості.

Банком на забезпечення виконання зобов'язання 29 січня 2009 року з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та 12 січня 2009 року з ТОВ «УФА «Верус» укладено договори поруки.

ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що станом на 15 листопада 2011 року становила 173 082 долари США 78 центів, яку банк просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за договором про видачу траншу від 29 січня 2008 року в розмірі 1 382 896 грн. 80 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за договором про видачу траншу від 21 березня 2008 року в розмірі 776 843 грн. 06 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року змінено в частині визначення порядку стягнення коштів. Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»: солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за договором про видачу траншу від 29 січня 2008 року грошові кошти в розмірі 1 382 896 грн. 80 коп.; солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за договором про видачу траншу від 29 січня 2008 грошові кошти в розмірі 1 382 896 грн. 80 коп.; солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за договором про видачу траншу від 21 березня 2008 грошові кошти в розмірі 776 843 грн. 06 коп.; солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за договором про видачу траншу від 21 березня 2008 грошові кошти в розмірі 776 843 грн. 06 коп. У частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «УФА «Верус» про стягнення за договором поруки 200 грн. скасовано. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «УФА «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором поруги від 12 січня 2009 року 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, та закрити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 11 договору поруки від 29 січня 2008 року договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 21).

За п. 1.3. кредитної угоди № 2008-009-М від 29 січня 2008 року строк повернення та кредиту окремих його частин - траншів кредиту встановлено не пізніше 29 січня 2018 року (а.с. 14).

Таким чином, підстав вважати, що порука припинилася не вбачається, про що правильно зробив висновок суд апеляційної інстанції. Доводи про неможливість надання кредиту у іноземній валюті не ґрунтуються на нормах законодавства, що діяло в момент укладення договорів.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.